This paper aims at analysing relationships between Silesia and Dabrowa Basin in the context of historical background. Anthropological perspective and intercultural theory of Jerzy Mikulowski Pomorski enable us to conduct study in wider perspective considering contemporary folklore and the digital space. Our results based on studying variety of sources concern political and cultural partnership between aforementioned regions and attempts to overcome stereotypes and prejudices.
Artykuł jest prezentacją najnowszej książki Marcela Thomasa, która jest poświęcona kwestii wykorzystania przeszłości w procesie konstruowania własnych interpretacji procesów zmiany społecznej w powojennych Niemczech.
EN
The article is a presentation of the newest book of Marcel Thomas. It is devoted to the question of how villagers in the postwar Germany use the past to construct their own interpretations of the social change.
Creating content providing systems and programming database connections, queries, and complex web platforms are primarily the tasks of information technology. However, the professional and content-related preparation of service engineering and the customisation and effective use of content providing systems belong to the librarians’ competences and therefore constitute an interdisciplinary area of our training. The so called Content Development Working Group of the Institute of Library and Information Science of the Faculty of Humanities at Eötvös Loránd University has, therefore, had a dual purpose since the mid-2000s. On the one hand, it involves future librarians in projects yielding tangible outcomes for the professional community, thus helping the students acquire competences relating to various aspects of the librarian profession through motivating and creative work. On the other hand, the working group studies and analyses the instruments of content provision, especially network-based information services. The results obtained through joint research and the display platform created are also published as a complex project, thus introducing students into the network-based forms of research support and scientific information provision. As an integral part of a modern librarian’s duties is to inform social media users of existing digital collections, within the framework of the programme we also test the effectiveness of libraries’ social media presence through short excerpts of our sample projects. Bearing all the above in mind, this paper aims to provide a detailed description of (1) the content development projects, (2) the experimental research projects and (3) the collaborative projects of the Content Development Working Group devised to enhance trainee librarians’ interdisciplinary competences. The study also highlights how the outcomes of the projects are integrated into the disciplinary (BA and MA) degree programmes of the Institute. To demonstrate the broader context of the undertaking, the study also includes a short section on the educational aspects of e-books and e-publishing and presents some of the internationally recognised results, the international connections and the future plans of the Centre for Digital Humanities founded in the Institute in 2017.
4
Dostęp do pełnego tekstu na zewnętrznej witrynie WWW
Leżąca w weichbildzie zielonogórskim mała miejscowość Przytok wkroczyła w okres wczesnonowożytny początkowo jako własność rodziny von Burgsdorff, następnie von Tschammer, a w 1591 r . została sprzedana Joachimowi von Stentsch . Z dziejami tej rodziny historia tej wsi była związana do początku XIX w . Do najważniejszych postaci rodziny z pewnością należeli: pierwszy właściciel Przytoku wspomniany Joachim, jego następca Johann Georg, który założył folwark Jany oraz wybudował kościół w Przytoku, pełnił on też funkcje publiczne asesora królewskiego sądu manów księstwa głogowskiego . Ważną postacią w historii rodziny i omawianej miejscowości był również Maximilian Adolph von Stentsch, który do 1783 r . przez wiele lat sprawował urząd landrata powiatu zielonogórskiego i to z dużym powodzeniem, skoro zaliczał się do trzech „ulubionych śląskich landratów” Fryderyka II . Był ponadto inicjatorem budowy nowego kościoła ewangelickiego, który mógł pomieścić 600 wiernych .
EN
At the beginning of the early modern period the village of Przytok, located in Zielona Góra weichbild, was owned by von Burgsdorff family, then von Tschammer family, and in 1591 it was sold to Joachim von Stentsch . The history of this village was connected with the history of the family until the beginning of the 19th century . The most important members of the family included: the aforementioned first owner of Przytok, Joachim, and his successor, Johann Georg, who established a folwark village – Jany and founded a church in Przytok . He also held public offices in the court system of the Duchy of Głogów . An important person in the history of the family and the discussed village was also Maximilian Adolph von Stentsch, who was Landrat of Zielona Góra County for many years (till 1783) and he apparently was really successful as he was considered to be one of “three favourite Silesian Landrats” of Frederick II . Moreover, he was also the sponsor of a new evangelical church, which was able to accommodate up to 600 people .
The present article is aimed at demonstrating the importance of new for Ukrainian historiography direction of public history, for the country’s development and for strengthening its stance at the international arena. Australia is taken for an example, as it has turned from once remote Terra Incognita into one of the leading nations of the modern world. It is emphasized that, regardless of attainments, the identity issue is still as urgent as to other countries in the conditions of a global crisis. The sources of the public history trend are revealed, explained are the factors conducive to its spread planet-wise, attention is brought to the fact that this trend has become a natural result of developments in the science of history in the Western civilization, encompassing countries of Europe, the Americas, and Australia. The latter, being a ramification of the Western civilization branch, has adopted the guidelines outlined by American scholars, driven by pragmatic considerations. Steps are determined in the institutionalization of the said direction, a characteristic is given to the activities of the Australian Center of Public History at Sydney Technology University, of the journal “Public History Survey”, as well as to the specifics of their work in the digital era under the motto: “History for the public, about the public, together with the public”. The same motto is leading the historians working with local and family history, cooperating with the State in the field of commemoration, placing great importance on museums, memorials, monuments. Considering national holidays, particular attention is given to the National Day of Apology, reflecting the complications of Australian history. Like American public history, the Australian one began to give much attention to those groups of population that were previously omitted by the focus of research, namely, the aborigines. A conclusion is made regarding the importance of history in general and public history in particular for the implementation of the national identity policy – an important token of the nation’s stable and successful progress.
UK
Пропонована до уваги розвідка має на меті продемонструвати важливість нового для української історіографії напрямку публічної історії для розвитку країни і для зміцнення її позицій на міжнародній арені. В якості прикладу обрано Австралію, яка перетворилася із колись віддаленої Terra Incognita на одну з провідних держав сучасного світу. Акцентовано на тому, що попри досягнуті успіхи, проблема ідентичності стоїть так само гостро, як і перед іншими країнами в умовах глобальної кризи. З’ясовуються витоки тренду публічної історії, пояснюються фактори, що сприяти його поширенню планетою, звертається увага, що цей тренд став закономірним результатом розвитку історичної науки західної цивілізації, яка обіймає країни Європи, Америки, Австралії. Остання, є відгалуженням західної цивілізаційної гілки, сприйняла орієнтири, накреслені американськими науковцями, здійснені на прагматичних засадах. Визначено кроки в інституціоналізації названого напрямку, характеризується діяльність Австралійського центру публічної історії при Сіднейському технологічному університеті, часопису «Огляд публічної історії», а також особливості їхньої роботи у діджитальну еру під гаслом: «Історія для публіки, про публіку, разом із публікою». Під цим же гаслом публічні історики працюють з локальною і сімейною історією, співробітничають з державою у сенсі комеморації, для якої важливі музеї, меморіали, пам’ятники. При розгляді національних свят, особлива увага приділена Національному дню вибачень, що є віддзеркаленням складності австралійської історії. Подібно до американської публічної історії, австралійська також велику увагу стала приділяти тим групам населення, які раніше не входили до кола інтересів дослідників, а саме аборигенам. Робиться висновок щодо значення історії в цілому і публічної історії зокрема для здійснення політики національної ідентичності – важливої запоруки стабільного і успішного розвитку держави.
Sister Agnieszka is a Carmelite nun, who came to Iceland in 1984 together with few other nuns from Poland to create the one and only Catholic monastery on the Protestant island. In her account sister Agnieszka tells the details about the circumstances of her arrival to somehow "exotic” Iceland and her everyday life in the monastery in Hafnarfjoróur on the background of the changing mentality of the inhabitants of the island. She gives a lot of attention to the large group of Polish migrants who came to Iceland during last two decades mostly to work in the fish industry and the Icelandic and Protestant surroundings of the monastery. Sister Agnieszka repeatedly emphasizes the great friendliness and goodwill that sister get from the Icelanders.
JavaScript jest wyłączony w Twojej przeglądarce internetowej. Włącz go, a następnie odśwież stronę, aby móc w pełni z niej korzystać.