Wyniki wyszukiwania - Biblioteka Nauki

1

Definiowanie pojęć w prawie podatkowym jako ograniczenie obszaru nieostrości

100%

Borszowski P.

|

tom 8

189-198

UK

Речі, яких складно уникнути в податковому законодавстві, – це, з одного боку, нечіт- кість юридичних приписів, що надає гнучкості нормам податкового законодавства, та, з іншого боку, – одночасна наявність законодавчих визначень. Обидва ці види засобів законодавчих механізмів мають принципово різні підстави для використання. Якщо говорити про засоби, які забезпечують гнучкість норм податкового законодав- ства, то йдеться передусім про подолання невідповідності між законами та суспільно- економічною дійсністю, що динамічно змінюється. З іншого боку, якщо йдеться про закріплення законодавчого визначення, то можуть появлятись різного роду обґрунту- вання щодо цього, а модельні види їх обґрунтування чітко наведено в правилах «Юридичної техніки». Наведені два види засобів юридичної техніки розташовуються наче на двох по- люсах в нормах податкового права, якщо йдеться про підстави їх застосування і мету. Однак це є тільки вихідним пунктом застосування вказаних засобів юридичної техніки. Оскільки практично не існує такого стану регулювання не тільки у сфері податкового права, але і законодавства взагалі, яке складалось би винятково із законодавчих визна- чень та із засобів юридичної техніки, що забезпечують гнучкість. Таким чином, це є такі рішення, які можуть не тільки співіснувати в межах одного нормативного акта, але у податковій сфері законодавець може їх використовувати в межах даної юридичної інституції. Це підтверджує ключове законодавче правило регулювання в питаннях «Юридичної техніки», яке вказує на «прагнення мінімізації розмитості» через її нечіт- кість. При цьому, варто вказати, що також у сфері податкового законодавства може існувати така ситуація, коли введення засобу юридичної техніки у вигляді розмитого визначення спричинить стан, при якому бажаною є мінімізація розмитості. Аналізуючи заявлені постулати щодо доктринальних критеріїв необхідності забезпечення гнучкості норм податкового законодавства, потрібно звернути увагу на випадки, коли поза цими критеріями постане така сфера розмитості, застосування якої у нормах податкового законодавства не є можливим без її обмеження. Таким чином, метою цієї статті є окреслення детермінантів обмеження сфери розмитості, котрі de facto вплинуть на основи формулювання законодавчих визна- чень у податковому законодавстві. Передусім, варто звернути увагу на детермінанти обмеження сфери розмитості у такому значенні, щоб з’ясувати, чи можемо їх розглядати виключно крізь призму основ формулювання законодавчого визначення у податковому законодавстві, або також, чи можна виділити такі детермінанти, які призводять до обмеження сфери розмитості, проте водночас не стають базою для формулювання законодавчого ви- значення у податковому законодавстві. Отримані результати аналізу цих детермінант послужать, своєю чергою, базою для дослідження обмеження сфери розмитості при формулюванні дефініцій для регулювання запобігань униканню оподаткування на основі положень про податкову систему. Ключові слова: законодавча дефініція, сфера розмитості, детермінанти

EN

The article discusses the problem of defining terms in tax law. One of the bases for introducing these definitions is to limit the blurring of definitions. This is the basis for the definition of the relationship between them and the terms outlined. The purpose of the study is to indicate the determinants of the limitation of the blur. They are also the determinants of the introduction of legal definitions. The analysis of these determinants with the avoidance clause leads to the conclusion that the determinants need to be looked for.

2

Niejednolite stosowanie definicji pojęć prawnych w prawie podatkowym

100%

Halasz A.

|

nr 3

113-123

EN

In this article, the author presents problems with the use of legal definitions and operative definitions of legal concepts. An analysis of the administrative courts’ case law and the practice of tax authorities indicates the uneven application of these definitions in the settlement of specific tax cases. The consequence of such determination of the understanding of legal concepts contained in tax acts is the lack of predictability of decisions for taxpayers.

PL

W niniejszym artykule autor przedstawia problemy ze stosowaniem definicji legalnych oraz operatywnych definicji prawnych. Analiza orzecznictwa sądów administracyjnych oraz praktyki organów podatkowych wskazuje na niejednolite stosowanie tych definicji przy rozstrzyganiu konkretnych spraw podatkowych. Konsekwencją dla takiego ustalania rozumienia pojęć prawnych zawartych w ustawach podatkowych jest brak przewidywalności rozstrzygnięć dla podatników (szerzej adresatów norm prawnopodatkowych).

3

Terroryzm w lotnictwie. Problem definicji

67%

Załęski K. , Compa T.

|

tom nr 3

PL

Terroryzm powietrzny jest najbardziej medialnym, współczesnym zagrożeniem bezpieczeństwa. Ma na to wpływ, zarówno cel działania terrorystów, jak i konieczny przy tej okazji rozgłos w środkach masowego przekazu. Paradoksalnie, jest on nieświadomie podsycany w wyniku samej polityki antyterrorystycznej, prowadzonej w życiu publicznym i w publicznych mediach, w różnych formach, również dzięki powszechnej, nieustannej dyskusji na temat terroryzmu. Takie podejście do terroryzmu powietrznego powoduje mnogość definicji, generowanych na potrzeby badań nad zjawiskiem terroryzmu w lotnictwie prowadzonych przez różne instytucje, jak i poszczególnych badaczy. Stąd też wydaje się celowym również głos Wyższej Szkoły Oficerskiej Sił Powietrznych, reprezentującej dęblińskie środowisko naukowe. Autorzy w treści artykułu dokonują przeglądu definicji formalno-prawnych terroryzmu, stosowanych przez różne instytucje – krajowe i zagraniczne – i na tej podstawie prezentują własne propozycje, odnoszące się do bezpieczeństwa powietrznego państwa i terroryzmu lotniczego, dyskutowane w ramach codziennej działalności uczelni.

EN

Air terrorism is the most mediagenic contemporary security threat. It is influenced both by terrorists goals and unavoidable on this occasion media hassle. Paradoxically, it is unintentionally fed by anti-terrorist policy itself, conducted in public life and media, in various forms, including common, constant discussion on terrorism. Such approach results in multitude of air terrorism definitions, generated on purpose of research on the phenomenon conducted by different institutions and individual researchers. Hence it seems purposeful for Polish Air Force Academy, representing scientific community of Dęblin, to express its view. The authors in the article review the formal and legal definitions of terrorism used by various institutions – domestic and foreign – and on this basis the present their own proposals, relating to air security of the state and air terrorism, discussed in the daily university activities.

4

VAGUENESS IN POLISH AND AMERICAN CRIMINAL LAW LANGUAGE AND DEFINITIONS (A STUDY OF POLISH AND US LEGAL SYSTEMS)

67%

STRĘBSKA K.

|

tom 23

41-57

PL

Niniejszy artykuł ma na celu dokonanie przeglądu oraz ocenę teorii dotyczących zjawiska nieostrości w języku prawa karnego na przykładzie definicji legalnych. W teorii mając za zadanie ułatwienie interpretacji przepisów i ustaw, w praktyce definicje legalne często same posądzane są o nieostrość, zjawisko, które z jednej strony zagraża stabilności systemu prawnego, z drugiej zaś czynią prawo bardziej elastycznym i zaadaptowanym do zmieniających się warunków. W jaki sposób to zjawisko potraktujemy zależeć będzie od wielu czynników. Wśród nich można wymienić gałąź prawa, z która mamy do czynienia lub też typ systemu prawnego. W przypadku prawa karnego, wyrażenia nieostre powinny być unikane. Jednakowoż niektóre systemy prawne “piętnują” nieostrość bardziej niż inne. W amerykańskim systemie prawnym doktryna “void-for-vagueness” najlepiej ilustruje negatywny stosunek tamtejszych instytucji do nieostrego języka. Z kolei w polskim systemie prawnym wyrażenia te nie są tak otwarcie krytykowane. Pozostawiając luz interpretacyjny, język tego typu może ułatwić wyrokującym zadanie w przypadku, gdy zbyt sztywne trzymanie się litery prawa doprowadzi do zaprzeczenia regułom zdrowego rozsądku. Po dokonaniu przeglądu obu systemów, autorka próbuje wysunąć definitywne wnioski, czy nieostrość w języku prawa karnego powinna być postrzegana jako cecha istotna czy też niepożądana.

EN

The paper below intends to present and evaluate the theories of vagueness in the language of criminal law as exemplified in legal definitions. In the theory aimed to facilitate the task of interpretation of laws and statutes, in practice legal definitions they may be vague themselves, a phenomenon which either jeopardizes the stability of law and order, or makes law more flexible and compliant with the changing status quo. How one approaches the matter would depend upon a variety of factors. Among them we will find the branch of law or the type of the legal system. As far as criminal law is concerned, vague expressions are to be avoided. However, some legal systems “stigmatize” them more than others. In the American legal system the “void-for-vagueness” doctrine best illustrates the negative attitude of law enforcement institutions towards vague and unclear language. In the Polish law, on the other hand, it is not so explicitly criticized. Leaving room for free interpretation, vague language may prove a useful tool if literal interpretation defies the so-called “common-sense” understanding (very often referred to in works dedicated to law interpretation). Once a review of both legal systems is made, the author tries to arrive at a definite conclusion whether we should treat vagueness in the language of criminal provisions as something sought-for or rather undesirable.