Wyniki wyszukiwania - Biblioteka Nauki

1

Unia Europejska w środowisku wielopoziomowych i wielowymiarowych zmian. Propozycja modelu analizy

100%

Pietraś M.

|

nr 5(166)

99-132

EN

The cognitive aim of the article – considering the EU as a dynamic system – is to analyse the independent variables that determine its decisions and actions. The progressive complexity of the independent variables determining the EU has been included in the multilevel and multidimensional formula, identifying them at various levels of social life and its various planes. In particular, the focus was on EU’s independent variables operating at the level of the international system, identifying those structural ones related to the change of the system’s polarity, but also variables with qualitative characteristics conditioned by globalisation processes. At the state level, the challenges for liberal values were highlighted. In order to organise the independent variables of the UE, a framework model for their analysis was proposed.

2

ON THE NATURE OF THE INTERNATIONAL SYSTEM

100%

BARANOWSKI P.

|

nr 11

45-57

EN

Author discussed various theoretical difficulties connected with the concept and dynamics of international system. He claims that many misunderstandings in political science, including inaccurate predictions as well as real-time-analysis, are caused by lack of precise theory of international systems within international relations as well as failure to adapt some concepts regarding systems from General System Theory, Cybernetics, Chaos Theory and Catastrophy Theory (or paradigm of complexity as a whole), that seem to be used with success in other disciplines like biology or physics. The author proposes five essential dimensions where structure of the system could be successfully measured. He argues that systemic approach based on various theories concerning complexity can lead to resolving some essential questions concerning the nature of the system with the most important one concerning mechanisms at various levels of the system, need to be answered.

3

Structural realism and US withdrawal from Afghanistan: the consequence of a changing international system

88%

Marleku A.

|

nr 2

201-207

EN

The withdrawal of US troops from Afghanistan is a direct consequence of structural changes in the polarity of the international system. Following the end of the Cold War, the US emerged as the dominant country in the system, making it relatively easy to pursue a foreign policy based on liberal principles, where state-building and social engineering were among the main principles. While some scholars consider the US withdrawal from Afghanistan a strategic failure of its foreign policy, this paper argues that such action was necessary due to fundamental changes in the constellation of forces in the international system. The main reason for this withdrawal is the economic growth of China and its power projection in Asia and other regions of the world. Therefore, similar US actions can be anticipated in the future. This paper adopts a structural realist approach as its primary theoretical framework and Afghanistan is used as the case study.

4

Użyteczność badawcza struktur sieciowych w nauce o stosunkach międzynarodowych

63%

Stachyra W.

|

tom 70

159-174

EN

The presented article contains argumentation supporting the use of network structure analysis as a method of research in International Relations. By applying the general definition of the network as a structure built with a set of interconnected elements, it can be shown that such a method is suitable for description of transborder processes and phenomena. Under this reasoning, the article explores the complementarity of the network approach in relation to the international system research category and the method of systemic analysis. The latter appears to be a specific case of the broader class of network methods. The comparison of previous, successful attempts at application of the mathematical graph theory in social research allows for making a proposal of a general model of network analysis in International Relations.

PL

Artykuł zawiera argumentację na rzecz wykorzystania w nauce o stosunkach międzynarodowych metod badawczych opartych na analizie struktur sieciowych. Wychodząc od ogólnej definicji sieci jako struktury złożonej z połączonych relacjami elementów, ukazuje jej odpowiedniość do opisu procesów i zjawisk o charakterze transgranicznym. Idąc dalej, rozważa komplementarność sieci w stosunku do kategorii badawczej systemu międzynarodowego i metody analizy systemowej, która przedstawia się jako szczególny przypadek szerszej klasy sieciowych metod badawczych. Analiza dotychczasowych, udanych prób adaptacji w naukach społecznych matematycznej teorii grafów, pozwala na zaproponowanie ogólnego modelu analizy sieciowej, który może okazać się użyteczny przy badaniu stosunków międzynarodowych.

5

Контрфаза консолідації міжнародного порядку

51%

Фесенко M. B.

|

nr 14

7-25

EN

The article examines the problems and prospects of the consolidation of the international order. The thesis that the global systemic crisis is a counter phase or a crisis of consolidation of the international order, which must be overcome by the joint efforts of participants of international relations in order to maintain the stability of the international system and prevent its destruction, is justified. The sustainable development of the modern international system depends on the consolidation of participants in the international order and the deepening of constructive cooperation between its participants. The interconnectedness of numerous crises leads to the intensification of the global system crisis. Its presence is a logical result of the global development of the system of international relations. Among the main elements of the global system crisis one can distinguish the financial crisis, economic crisis, environmental crisis, demographic crisis, global governance crisis, security crisis, energy crisis, global climate crisis. The inability of participants of the international system to regulate global crisis is evidence of a global governance crisis. All these crises, as the most important elements of the global system crisis, shape its structure, reflect its essence and make it holistic. The combination of interdependent crises complicates the overcoming of the global system crisis and strengthens it. Therefore, the global governance crisis is both the cause and the consequence of the global system crisis, which in turn indicates the turbulent state of the international system, in which it is impossible to clearly determine its further development. It is proved that the inability of the participants of the international system to consolidate themselves in accordance with the scale of global political transformations is one of the reasons for the emergence and deepening of the global systemic crisis. The presence of a complex of global crisis phenomena and the lack of effective institutional mechanisms to overcome them in synergetic unity reinforce the effect of each other, which deepens the global systemic crisis. Overcoming it depends on the degree of consolidation of the international order, which aims to improve the mechanisms of global governance of the international system. The basis of a consolidated international order could be a reformed UN with expanded powers or another global international organization. The global systemic crisis requires the search for tools and factors that will help to stabilize socio-economic and political relations and to rethink the forms and mechanisms of effective global governance.

UK

У статті досліджується проблеми та перспективи консолідації міжнародного порядку. Обґрунтовано тезу про те, що глобальна системна криза є контрфазою або кризою консолідації міжнародного порядку, яку необхідно подолати спільними зусиллями учасників міжнародних відносин заради збереження стабільності міжнародної системи та запобігання її руйнуванню. Сталий розвиток сучасної міжнародної системи залежить від консолідації учасників міжнародного порядку та поглиблені конструктивного співробітництва між його учасниками. Взаємопов’язаність численних криз зумовлює інтенсифікацію глобальної системної кризи. Її наявність є закономірним підсумком глобального розвитку системи міжнародних відносин. Серед основних елементів глобальної системної кризи виокремлюється, фінансово-економічна, екологічна, демографічна, криза глобального управління, криза безпеки, енергоносіїв, глобальна кліматична криза. Нездатність учасників міжнародної системи регулювати глобальні кризові явища засвідчує наявність кризи глобального управління. Всі ці кризи як найважливіші елементи глобальної системної кризи формують її структуру, відбивають сутність і роблять її цілісною. Сукупність взаємообумовлених криз ускладнює подолання глобальної системної кризи та посилює її. Тому криза глобального управління виявляється водночас і причиною, і наслідком глобальної системної кризи, що своєю чергою свідчить про турбулентний стан міжнародної системи, за якого неможливо чітко визначити її подальший розвиток. Доведено, що неспроможність учасників міжнародної системи консолідуватися відповідно до масштабів глобальних політичних трансформацій є однією з причин виникнення та поглиблення глобальної системної кризи. Наявність комплексу глобальних кризових явищ і відсутність ефективних інституціональних механізмів їх подолання у синергетичній єдності підсилюють дію одна одної, що поглиблює глобальну системну кризу. Її подолання залежить від ступеню консолідації міжнародного порядку, що має на меті вдосконалення механізмів глобального управління міжнародною системою. Основою консолідованого міжнародного порядку може стати реформована ООН з розширеними повноваженнями або інша глобальна міжнародна організація. Глобальна системна криза вимагає пошуку засобів і чинників, що сприятимуть стабілізації соціально-економічних і політичних відносин та переосмислення форм і механізмів ефективного глобального управління.

6

NATO i ONZ : relacje podmiotów bezpieczeństwa międzynarodowego

51%

Białoskórski R.

|

tom nr 1(94)

25-70

EN

Among the intergovernmental organizations (IGOs) operating in the security environment the key role play two of them: NATO & UN. The interactions between them present an important factor of the efficiency of conflict prevention understood as the process of early warning and preventive reaction relying on constant monitoring and analyzing of the evolution of situation in the areas of risk of armed conflicts or the areas of actually lasting armed conflicts (early warning) and current elaborating and taking up of the preventive actions (preventive reaction) for prevention potential, solution existing or renewal the ended armed conflict. In this range achieve the legally international foundations based on The United Nations Charter and The North Atlantic Treaty require widest, than so far implementation, in order to rate the relations between these two international security subjects, more functional than disfunctional, as there is presently.

7

Miedzynarodowy system badan i certyfikacji sprzetu elektrycznego

51%

Henrykowski W.

|

nr 1-2

42-44