Wyniki wyszukiwania - Biblioteka Nauki

1

Olha Morozova, "Doslidzhennia istorii Ukrainy pershoi polovyny XX st. v suchasnii polskii istoriohrafii: napriamky, kontseptsii, dyskusii", Vydavnytstvo CzNU im. Petra Mohyly, Mikolaiv 2020, ss. 432

100%

Srogosz T.

Studia Polsko-Ukraińskie

|

2021

|

tom 8

229-236

EN

This paper analyses the state of contemporary Polish historiography about the history of Ukraine in the first half of the 20th century, a very dramatic period in Polish-Ukrainian relations, with a high emotional charge, influenced by political and ideological elements. Olha Morozova’s book is an important voice in the historiographic Polish-Ukrainian discourse. The author indicates different aspects linking the history of both nations, but without passing over the difficult or even dramatic moments of their common history. The book enriches contemporary knowledge about Polish historical thought, prompts Ukrainian and Polish historians to reflect and perhaps reorient their findings and assessments. Olha Morozova takes the position of continuing the calm Polish-Ukrainian dialogue, eliminating the emotional and ideological elements as much as possible.

2

Самобутні традиції освіти і науки в Україні-Русі

88%

Biletskyi V. , Biletskyi V.

Studia Polsko-Ukraińskie

|

2017

|

tom 4

XX

The article shows that the Ukrainian education has a long distinctive traditions that were emerged from Kyiv Rus and acquired new forms in during the Cossack state. They include openness to the world, nedohmatychnist, European orientation, binding to the philosophical and naturalistic ancient and Christian ideological background and the needs of the time. The original vector is the secular military, legal and political training system, which was due to a distinct of social demand. The process is creates of unique and distinctive national education and research system. Absorbing the experience of civilization centers of that time, it institutionalized multi-dimensional and multi-elementary, middle school, colleges, and high schools, special academies, universities. They provided almost complete literacy, as well as the conditions for the formation and growth of Ukrainian spiritual, military, administrative, secular, scientific elite. This elite field crossed that typical of contemporary Europe, with its monarchies illiterate who delegated the Vatican’s most state functions. In the context of the topic, the authors considers necessary: 1. Search and translation of contemporary Ukrainian scientific heritage of ancient domestic thinkers, including professors (lecturers) Ostroh and Kyiv Mohyla academy; 2. Deep comparative studies of Ukrainian literature, mythology, world outlook, with systems of language and philosophy of other peoples Indo-European branches; 3. The study, analysis and publication of intelligence on the old technical and technological expertise and practices of ancient Ukrainian in local areas – military, urban-architectural, mining and metallurgical, shipbuilding; 4. The searching local cultural heritage in deep layers temporal, including archaeological.

3

Moskiewska i kijowska wizja interpretacji sporów o przeszłość ciągłości historycznych korzeni wzajemnej państwowości

63%

Wyszczelski L.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2023

|

nr 8(1)

13-25

PL

Napaść Federacji Rosyjskiej z 24 lutego 2022 r. na Ukrainę nie była dziełem przypadku, lecz strategii tego państwa, aby ponownie zająć pozycję supermocarstwa. Ważną rolę odgrywało tu odwoływanie się do przeszłości historycznej, która faktycznie jest wspólna w jej początkach, jednak różnie interpretowana przez oba suwerenne od 31 lat państwa. Wychodząc z lansowanej od XVI w. wizji Rosji jako następcy Cesarstwa Bizantyjskiego, putinowska Federacja Rosyjska rości sobie prawo do tworzenia jednego imperium skupiającego wszystkie dawne ziemie Imperium Rosyjskiego. Nie uznaje ona odrębnej państwowości oraz narodowości ukraińskiej. Dla realizacji tego celu nastąpiła opisywana wojna.

EN

The attack on the Russian Federation on February 24, 2022, in Ukraine, which was not the result of the functions of a superpower, treated by a member state. In any other device there is a reference to the historical past. This is in fact common in its origins but interpreted differently by both countries for 31 years. Starting from the vision of Russia promoted since the 16th century as the successor to the Byzantine Empire, Putin’s Russian Federation claims the right to create one empire corresponding to all the former lands of the Russian Empire. Not subject to legal protection and Ukrainian nationality. No official war is available to achieve this goal.

4

Historyczne i polityczne aspekty ukraińskiej drogi ku niepodległości

62%

Wochelski M.

Refleksje. Pismo naukowe studentów i doktorantów WNPiD UAM

|

2020

|

nr 22

71-86

EN

Ukraine as a country located in Eastern Europe and a neighbour of the Republic of Poland is its important economic partner, however, knowledge about the recent history of Ukraine and the reasons for its current geopolitical situation are generally unknown. This article attempts to analyze determinants influencing current geopolitical situation of Ukraine. Short history of this territory has been shown from its very beginning to structural transformation of first half of nineties XX c., including political opposition and the process of gaining independence from Soviet Union. The article touches the problem of rebuilding of national identity of ukrainian citizens showing key differences with Crimea and its influence on political scene. Differential characteristic of transformational processes in Poland and in Ukraine is also included. Attitude of EU and USA to Ukrainian independence is also explored. Difficult history and long lack of independent state have significant influence on Ukrainian condition

PL

Ukraina jako państwo położone w Europie Wschodniej i sąsiad Rzeczypospolitej Polskiej jest jej ważnym partnerem gospodarczym, jednak wiedza o najnowszej historii Ukrainy i przyczynach jej obecnej sytuacji geopolitycznej są na ogół nieznane. W tekście podjęto próbę zanalizowania determinantów mających wpływ na obecną sytuację geopolityczną Ukrainy. Przedstawiono zarys historii tego państwa, poczynając od jego początków poprzez dzieje opozycji politycznej w II połowie XX w., okres uniezależniania się od Związku Radzieckiego, aż do transformacji ustrojowej pierwszej połowy lat 90. XX w. W artykule rozważono także kwestię budowania tożsamości narodowej obywateli Ukrainy, sprawę przynależności i struktury etnicznej Półwyspu Krymskiego oraz wpływ zróżnicowania etnicznego mieszkańców na kształt sceny politycznej. Zajęto się również charakterystyką porównawczą przemian politycznych początku lat 90-tych, jakie zaszły w Rzeczypospolitej Polskiej i na Ukrainie. Ponadto zaznaczono wątek stosunku Europy Zachodniej i Stanów Zjednoczonych do młodego państwa ukraińskiego w pierwszych latach jego niepodległości. Trudne dzieje oraz bardzo długi okres braku niezależnego państwa mają do dzisiaj znaczący wpływ na sytuację Ukrainy

5

Іван Лисяк-Рудницький про соборність України

51%

Shapoval Y.

Проблеми всесвітньої історії

|

2023

|

nr 22

182-195

EN

The article contains an analysis of the views of one of the most interesting Ukrainian historians of the XXth century, Ivan Lysiak-Rudnytskyi, on the problem of the unity of Ukrainian lands. He believed that the Act of January 22, 1919, promulgated by the Directory of the Ukrainian People’s Republic, became the starting point of this issue. Since that time, all Ukrainian political programs have not ignored the issue of the unity of Eastern and Western Ukraine. The main achievement in the implementation of this issue in 1921-1941, before the beginning of the Second World War, was cultural rapprochement, unification of the literary language, spelling, and erasure of cultural differences. The Second World War brought fundamental changes. Then, under the conditions of first Soviet, then German, and later again Soviet occupation, there was a meeting between Western and Eastern Ukrainians. Lysiak-Rudnytskyi relegates the stigmatization of the mentioned events to the background. The inclusion of the territory of Western Ukraine into the USSR was accompanied by great suffering of the people. It was unity under a foreign yoke. Lysiak-Rudnytskyi believed that the matter did not end there. This could not prevent numerous personal contacts between the natives of the east-central and western lands. In this way, a new all-Ukrainian unity was formed, which will become the bearer of the future of the Ukrainian nation. In parallel with this, the integration of the Ukrainian emigration took place. It also included people from all regions of Ukraine. An example is the Ukrainian National Council, created in the spring of 1947 – summer of 1948 to coordinate the actions of Ukrainian parties and organizations. Ivan Lysiak-Rudnytskyi also addressed the problem of Crimea and its inclusion in Ukraine in 1954. In his research, he substantiated that geopolitical and economic factors determine the organic affiliation of the Crime an peninsula to the Ukrainian mainland.

UK

Стаття містить аналіз поглядів одного з найцікавіших українських істориків ХХ ст. Івана Лисяка-Рудницького на проблему соборності українських земель. Він вважав, що висхідним пунктом цього питання став проголошений Директорією Української Народної Республіки Акт від 22 січня 1919 р. З того часу всі політичні українські програми не ігнорували питання єдності Східної і Західної України. Головним досягненням у реалізації цього питання у 1921-1941 рр., до початку Другої світової війни стало культурне зближення, уніфікація літературної мови, правопису, стирання культурних відмінностей. Фундаментальні зміни принесла Друга світова війна. Тоді за умов спочатку радянської, потім німецької, а згодом знову радянської окупації, сталася зустріч між західними і східними українцями. Лисяк-Рудницький відсуває на другий план, сказати б, стигматизацію згаданих подій. Включення території Західної України до СРСР супроводжувалось великими стражданнями людей. Це була єдність під чужим ярмом. Лисяк-Рудницький вважав, що справа цим не вичерпується. Це не змогло перешкодити численним особистим контактам між уродженцями східно-центральних та західних земель. В такий спосіб формувалось нове всеукраїнське єднання, що стане носієм майбутнього української нації. Паралельно до цього відбувалась інтеграція в українській еміґрації. Вона також охоплювала вихідців з усіх реґіонів України. Прикладом є Українська Національна Рада, створена навесні 1947 – влітку 1948 року для координації дій українських партій та організацій. Іван Лисяк-Рудницький також звертався до проблеми Криму і його входження у 1954 р. до складу України. У своїх дослідженнях він обґрунтовував, що геополітичні й економічні чинники обумовлюють органічну приналежність Кримського півострова до українського материка.