Wyniki wyszukiwania - Biblioteka Nauki

1

1789–1790: les premiers 14 Juillet: mythes fondateurs de la France nouvelle

100%

Pichot-Bravard P.

Studia Gilsoniana

|

2022

|

tom 11

|

nr 4

617-637

EN

In 1880, the French Parliament chose 14 July as the bank holidays, referring to two important events in the history of the French Revolution: on the one hand, the storming of the Bastille during the revolutionary days of July 1789 and, on the other hand, the Fête de la Fédération, which took place one year later to celebrate the birth of the new France, the France built by the Constituent Assembly. The choice of 14 July as the bank holidays expressed the desire of the republican majority of the time to consider the French Revolution as the founding moment of French history, thus wiping out hirteen centuries of Christian history. The annual celebration of this founding myth, from the time of the Revolution, aimed to influence sensibilities in order to transform the individual into a citizen nourished by the values of the Revolution.

2

Die Feldzüge des Bolesław Schiefmund nach Belgard und Kolberg und die Anfänge der symbolischen Inbesitznahme Pommerns durch Polen

80%

Migdalski P.

Studia Maritima

|

2018

|

tom 31

87-107

EN

For 150 years Kołobrzeg was an important place of remembrance in Germany. In 1945 Pomerania together with that town was captured by the Polish state after bloody fights of the Polish army. With the reference to the 1945 battle the Polish created several historical myths, which also refer to a Medieval narrative. The article is an attempt to investigate – on the basis of chronicles – whether already in the Middle Ages the narrative about Kołobrzeg and nearby Białogard played a similar role in the symbolic policy among the Polish elites. The first part of the article describes the records of chroniclers about the expeditions of Bolesław III Wrymouth to Białogard and Kołobrzeg. The second part depicts their significance against the background of the contemporary political situation. It seems that at the beginning of the 12th century Gallus Anonymus (Anonymous) tried to invest those towns with symbolic significance, but with time chroniclers changed the original meaning of the records and entwined their elements in the current political discourse. Those plots came back only when the idea of the union between Poland and Pomerania re-emerged.

PL

Kołobrzeg był przez prawie 150 lat ważnym miejscem pamięci w Niemczech. W 1945 roku teren Pomorza wraz z tym nadmorskim miastem objęło, po krwawych walkach armii polskiej, państwo polskie. Nawiązując do walk z 1945 roku, Polacy utworzyli wiele mitów historycznych odwołujących się również do narracji średniowiecznych. Celem artykułu jest próba zbadania na podstawie przekazów kronikarskich, czy już w okresie średniowiecza narracja o Kołobrzegu i pobliskim Białogardzie nie zaczęła spełniać podobnej roli w polityce symbolicznej wśród polskich elit. W pierwszej części artykułu omówiono przekazy dziejopisów o wyprawach Bolesława Krzywoustego na Białogard oraz Kołobrzeg. W drugiej zaś omówiono ich znaczenie na tle ówczesnej sytuacji politycznej. Wydaje się, że w początkach XII wieku Gall Anonim próbował nadać symboliczne znaczenie obu tym ośrodkom, jednak z czasem kronikarze zmienili pierwotny sens tego przekazu i wplatali jego elementy w aktualny dyskurs polityczny.

3

«Szopki i hałaburdy». Osyp Nazaruk o Polsce i o Polakach

80%

Gaczkowski M.

Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

|

2019

|

tom 10

53-74

EN

Osyp Nazaruk (1883–1940) was a Ukrainian lawyer, politic, publicist and novelist descended from Galicia. His literary production is devoted mainly to Ukrainian-Polish neigbourhood. In historical literature Nazaruk is known as a proponent of Ukrainian agreement during the inter-war period as well as a supporter of taking the “real» (loyal to Warsaw) political course by Ukrainian politics in the second Polish Republic. The article analyzes Nazaruk’s journalistic production from almost forty years. Separate subsections are devoted to the Ukrainian-Polish relations – in Nazaruk’s analysis – at the beginning of the 20th century, during World War I and the Ukrainian revolution, the second Polish Republic as well as during World War II. In his writing a generally negative stereotype of Poles and Poland dominates, however, his approach varies depending on many factors.

UR

Осип Назарук (1883–1940) – український адвокат, політик, публіцист і письменник. Родом із містечка Бучач, що на сході Галичини. В багатій творчій спадщині письменника О. Назарука суттєве місце займає питання українсько-польських відносин та його ставлення до Польщі, поляків і польської культури. Історична довідкова література, особливо в Польщі, про О. Назарука подає таку інформацію: політик із міжвоєнного періоду, що представляв кола консерваторів Східної Галичини, прихильник українсько-польського порозуміння і лояльності українських політичних угруповань щодо Варшави. О. Назарук відомий як відвертий і безпосередній полеміст, якому легко дається сформулювати категоричні засуди й оскарження своїх опонентів. Був критикований за часто змінювані погляди, пройшов еволюцію свого світогляду – від соціаліста до монархіста. У статті розглянуто твори О. Назарука, передусім публіцистичні, що створені протягом майже сорока років. Їх поділено за хронологічним принципом на чотири групи. Перша з них починається з початком століття – час дебюту авторапубліциста, остання завершується 1917 роком – початком української революції. В наступній частині статті розглянуто праці, що постали в період визвольних змагань (1917–1923). Третя частина містить тексти, що написані в умовах поразки українських національновизвольних подій та переходу Східної Галичини до складу Польщі (1923–1939). Окремо вирішив представити тему ставлення до Польщі та поляків на основі спогадів О. Назарука із жовтня 1939 року. На підставі аналізу праць, що з’являлися протягом кількох десятиліть, постає висновок, що автор намагався створювати переважно негативний, а в період обидвох світових воєн, навіть дуже негативний образ Польщі та поляків. Це зображення було доволі цілісним, хоч іноді зазнавало певних модифікацій, що виникали з політичного контексту і світоглядних метаморфоз автора: наскільки в текстах із двох початкових періодів він картав «панську Польщу», настільки в 1939 році він критикував вже елітарну та недемократичну Польщу. Поміркована тональність праць, написаних між 1927–1939 роками, пояснюється, мабуть, наявністю польської цензури, а також конкретною його політичною метою – намаганням створення автономії для українців у Польщі. Окремим питанням є ставлення О. Назарука до польської культури, зокрема літератури. І хоча він декларував до неї негативний стосунок, проте тяжко переоцінити її вплив – передусім польського романтизму – на формування його світогляду.