Wyniki wyszukiwania - Biblioteka Nauki

1

The Verbal Expression of Anger in Croatian Comedy Films

100%

Vlašić Duić J.

Poznańskie Studia Slawistyczne

|

2015

|

nr 9

PL

The purpose of this paper was to examine the verbal expression of anger in Croatian comedy films and also to find textual and prosodic elements that provoke the viewer’s exhilaration. On the textual level analysis includes elements with which anger causes exhilaration and shows that such anger most often expresses superiority and is also unexpected which often occurs as a result of exaggeration. Due to the specific genre of comedy, i.e. its guaranteed lack of seriousness, the viewers are not aware of high presence of anger in film comedies. Comedy requires a different insight to life situations and a reinterpretation that leads to pleasant emotions.

EN

The purpose of this paper was to examine the verbal expression of anger in Croatian comedy films and also to find textual and prosodic elements that provoke the viewer’s exhilaration. On the textual level analysis includes elements with which anger causes exhilaration and shows that such anger most often expresses superiority and is also unexpected which often occurs as a result of exaggeration. Due to the specific genre of comedy, i.e. its guaranteed lack of seriousness, the viewers are not aware of high presence of anger in film comedies. Comedy requires a different insight to life situations and a reinterpretation that leads to pleasant emotions.

2

Sztuka hejtu. Powtórzenia, parafrazy i „cytatowość” w filmie Sala samobójców. Hejter Jana Komasy

99%

Miławska-Ratajczak M.

|

nr 41

325-333

EN

The aim of this article is to present stylistic measures dominating in a movie directed by John Komasa, The Hater, whose screenplay was written by Mateusz Pacewicz. Komasa’s film is an interesting example of how the selection of linguistic means and the way they function within one work can create an illusory, film version of “the art of hating” – the main impression of all the manipulations used by the film’s protagonist. Forms of manipulation, aggression, hate speech or Internet hate in The Hater’s verbal layer are particularly clearly heard thanks to repetitions, paraphrases and a very specific stylistic manoeuvre, which can be called “quotations.”

3

„Społeczeństwo jako ciało jest pęknięte”. Zabiegi stylizacyjne w dialogach Małgorzaty Szumowskiej i Michała Englerta na przykładzie filmów Body/Ciało i Twarz

99%

Miławska-Ratajczak M.

|

2021

|

tom 28

|

nr 2

299-317

EN

The aim of this article is to present an overview of the stylistic measures identifiable in the dialogues of two films whose screenplays were written by Małgorzata Szumowska and Michał Englert – Body (2015) and Mug (2017). The analysis of linguistic and stylistic means has been organised into three categories that can be used to describe the work of this script-writing duo (in line with Adam Kruk’s critical proposition): deliberate schematicity, social hearing (as a metaphor for social sensitivity) and mockery. In the linguistic layer of these films, schematicity comes to the fore through the accumulation of homogeneous linguistic means (especially from the emotional register of colloquial Polish) and contrasting juxtapositions of various social variants of the language. The social hearing of Szumowska and Englert is revealed especially through the presence of linguistic templates, and mockery – in the linguistic joke and in the openly mocking statements of some of the characters. The analysis shows that the dialogues are another testimony to the stylish separateness of Szumowska and Englert and one of the ways to portray Poland as full of internal divisions.

4

Językowa stylizacja historyczna w "Rycerzu" Lecha Majewskiego

99%

Bobrowski J.

Przegląd Humanistyczny

|

2016

|

tom 60(2 (453))

155-163

PL

The article discusses grammatical, semantic and pragmatic linguistic style indicators appearing in the dialogues of Lech Majewski’s film The Knight from 1980. The analysis of the material proved that the film is dominated by means evoking the old, historical Polish language. The author most often reached for inversion, conventional historicisms (referring to the stereotype of the feudal medieval times) and stylistic, as well as the old forms of address. Stylistic strategy used in the film can be defined as historical stylization. Language of the dialogues harmonizes with fairy-poetic narrative convention of The Knight.

5

Pojęcie kompetencji stylizacyjnej i jego użyteczność w badaniach nad językową stylizacją historyczną w filmowych listach dialogowych

93%

Bobrowski J.

Polonica

|

2017

|

tom 37

13-22

EN

The article discusses the issue of the sending-receiving stylization competence. By sending stylization competence the author means the ability to use stylization operations in artistic texts while receiving competence is the ability to read those texts adequately and completely. The author proposes specific research procedure which enables the exploration and consequently comprehensive description of stylization competences of the authors and recipients of artistic messages, which material of one of components is verbal code. The author also shows the utility of this procedure in the researches over linguistic stylization (mainly historical) in the film dialogues.

6

Płaszczyzny stylizacji językowej w dialogu filmowym

93%

Bobrowski J.

|

tom 35

179-189

EN

The article presents conception of research into linguistic stylization used by screenwriters. In the first part, the author discusses the theoretical assumptions. He believes that research into stylization should include three aspects: grammatical, semantic and pragmatic. Taking into account the visual context is also necessary for a full description of linguistic phenomena. In the second part of the article, the author applies the proposed method to empirical material. Archaization in a Polish horror film Wilczyca (She Wolf, 1982) is analyzed.

7

Stylizacja językowa w serialach telewizyjnych o tematyce historycznej (na wybranych przykładach)

83%

Bobrowski J.

Język Polski

|

2015

|

tom 95

|

nr 5

466-476

PL

Artykuł poświęcony jest formom i funkcjom stylizacji językowej w dialogu filmowym. Przeanalizowane zostały pierwsze odcinki trzech klasycznych polskich seriali historycznych: „Królewskich snów”, „Królowej Bony” i „Czarnych chmur”. Autor opisuje gramatyczne, semantyczne i pragmatyczne wykładniki stylizacji historycznej. Okazuje się, że zabiegi stosowane przez twórców filmowych są bardzo podobne. Twórcy seriali wykorzystali literacki stereotyp staropolszczyzny. Jego podstawowymi elementami są archaizmy rzeczowe, konwencjonalne archaizmy stylistyczne, słownictwo książkowe i staropolskie tytuły grzecznościowe. Autor uważa, że znaczny wpływ na kształt językowy dialogów ma specyfika medium audiowizualnego

EN

The article is concerned with forms and functions of linguistic stylisation in film dialogues. The opening episodes of the three classical Polish historical series: “Royal Dreams”, “Queen Bona” and “Black Clouds” are analysed. The author describes the grammatical, semantic and pragmatic exponents of the historical stylisation. It turns out that the procedures used by the filmmakers are very similar. The creators of the series harnessed the literary stereotype of Old Polish. Its basic elements are item archaisms, conventional stylistic archaisms, bookish vocabulary and Old Polish courtesy titles. The author believes that the specificity of the audiovisual medium has a significant impact on the linguistic form of dialogues.

8

Stylizacja językowa w filmach historycznych o początkach państwa polskiego (Bolesław Śmiały, Gniazdo)

83%

Bobrowski J.

|

2017

|

tom 26

321-335

EN

The article discusses exponents of linguistic stylisation that occur in two polish historical films: Boles³aw the Bold (Dir. Witold Lesiewicz, 1971) and The Nest (Dir. Jan Rybkowski, 1974). Stylistic means are divided into three basic groups: grammatical (syntactic), semantic and pragmatic. The research has shown that the creators of both films applied similar methods of stylisation. They most often used following linguistic tools: analytical forms of the Polish past tense, inversion, item archaisms, bookish vocabulary and old honorific expressions. However, one may notice quantitative differences between analysed works. Exponents of stylisation more often appear in Bolesław the Bold. On the other hand, they exhibit greater diversity in The Nest. In the final part of the article, the author claims that research into film dialogues should become an integral part of Polish stylistics.

9

O możliwości wykorzystania filmowych list dialogowych w opisie leksykograficznym współczesnej polszczyzny

83%

Bobrowski J.

Język Polski

|

2019

|

tom 99

|

nr 1

81-91

PL

W artykule omówiona została możliwość wykorzystania filmowych list dialogowych w tworzeniu słowników współczesnej polszczyzny. Okazuje się, że leksykograf może w nich odnaleźć wiele słów rzadkich,substandardowych czy zapomnianych.Scenarzyści używają tego rodzaju słownictwa w celach stylistycznych. Szczególnie interesują ich socjolekty, często słabo zbadane. Z tego powodu listy dialogowe powinny być włączane do korpusów tekstowych wykorzystywanych przez redaktorów słowników. Teoretyczne ustalenia zostały dopełnione analizą kilku rzadkich wyrazów zaczerpniętych przez autora z popularnego serialu 07 zgłoś się.

EN

The article discusses the possibility of using film dialogue lists for creating dictionaries of the contemporary Polish language. It turns out that a lexicographer may find a lot of rare, substandard or forgotten words in them. Screenwriters use this kind of vocabulary for stylistic purposes, but they take it from authentic language. They are especially interested in sociolects which are often poorly researched. Because of that, film dialogue lists should be incorporated into text corpora which are exploited by editors of dictionaries. Theoretical findings were completed by analyses of some rare words taken by the author from a popular Polish TV series “07 Come In” (07 zgłoś się).

10

Кінодискурс як дворівнева система складників: функційний погляд

58%

Щербак (Shcherbak) О. O.

|

nr 6(3)

175-181

UK

Статтю присвячено проблемі моделювання структури кінодискурсу з функційного погляду. Авторкою висвітлено сутність поняття «кінодискурс» та з’ясувано його зв’язки із суміжними термінами, зокрема спростовано доцільність ототожнення таких понять, як «дискурс фільму», «телекінематографічний дискурс» і «кінематографічний дискурс» із кінодискурсом і доведено гіперонімність останнього. Помічено, що в студіюваннях кінодискурсу вчені використовують і такі терміни: кінотекст, кінодіалог, кінорепліка, кінотрейлер, кіноанонс і кінослоган. Визначено, що з-поміж них суто вербальною природою відзначаються кінодіалоги, кінорепліки та кінослогани, а кінотексти разом із кінотрейлерами та кіноанонсами акумулюють у собі вербальні та інші семіотичні знаки. Встановлено, що зв’язки між групами цих понять демонструють перехід від найбільшого до найменшого: 1) кінотекст – кінодіалог – кінорепліка; 2) кінотрейлер – кіноанонс – кінослоган. Обґрунтувано доцільність застосування функційного підходу до моделювання структури кінодискурсу з опертям на положення методики дискурс-аналізу та ідею про діадичність структури дискурсу як такого. Проте також запропоновано зважати на дворівневість комунікації в кінодискурсі (зовнішній рівень – колективний автор / глядацька аудиторія; внутрішній рівень – персонаж-адресант і персонаж-адресат) і відповідно виокремлювати екто- та ентоскладники. Ентоскладниками є кінотексти з кіно діалогами та кіно репліками, тобто продукти комунікативної діяльності, що мають певний зміст і семіотичну форму, здатну передати цей зміст, а також відзначаються цілісністю, повною завершеністю й виконують різноманітні дискурсні функції, крім рекламної. Ектоскладниками є кінотрейлерами, кіноанонси та кінослогани, оскільки саме вони виступають продуктами комунікативної діяльності, що мають свій зміст і семіотичну форму, відзначаючись при цьому відносною завершеністю та лаконічністю зі скеруванням на реалізацію передусім рекламної функції. Визначено, що енто- та ектоскладники в структурі кінодискурсу взаємодіють між собою за принципом ієрархічної підпорядкованості, причому ектоскладники підпорядковуються етноскладникам, попри те, що перші мають ширшу функційну палітру. Доведено, що між енто- та ектоскладниками встановлюються відношення т. зв. наближеної тотожності, адже кінотрейлери та кіноанонси практично завжди створюються на основі попередньо запозичених кадрів, епізодів і реплік / діалогів з основного кіно тексту. Це підтверджено шляхом порівняльного аналізу передусім мовної організації кінотрейлера та кінотексту документального фільму «Ваш Василь».

EN

The article is devoted to the problem of modeling the structure of film discourse from a functional point of view. The author explained the essence of the concept of “film discourse” and clarified its relationship with related terms. The article denies the expediency of identifying such concepts as “telecine cinematographic discourse” and “cinematographic discourse” with film discourse. The material proves the hyperonymic status of film discourse. It has been noticed that scientists use the following terms in film discourse studies: film text, film dialogue, film replica, film trailer, film announcement and film slogan. It has been determined that film dialogues, film replicas and film slogans are among them of a purely verbal nature. Movie texts, along with movie trailers and movie announcements, accumulate verbal and other semiotic signs. It is established that the connections between the groups of these concepts show the transition from the largest to the smallest: 1) film text – film dialogue – film replica; 2) film trailer – film announcement – film slogan. The expediency of applying a functional approach to modeling the structure of film discourse based on the provisions of the methodology of discourse analysis and the idea of the dyadic nature of the structure of discourse as such is substantiated. However, it is also suggested to take into account the two levels of communication in film discourse (external level – collective author / audience; internal level – addressee character and addressee character) and to distinguish between ectoand entocomponents. Entocomponents are film texts with film dialogues and film lines. These are products of communicative activity that have a certain meaning and semiotic form that can convey this meaning. They are also marked by integrity, completeness and perform a variety of discourse functions, in addition to advertising. Ectocomponents are film trailers, film announcements and film slogans, because they are the products of communicative activities that have their meaning and semiotic form, while being relatively complete and concise with a focus on the implementation of primarily advertising function. It is determined that ento- and ectocomponents in the structure of film discourse interact with each other on the principle of hierarchical subordination. Ectocomponents are subordinated to ethnic components, despite the fact that external components have a wider functional palette. It is proved that the relations between ento- and ectocomponents are established. approximate identity, because movie trailers and movie announcements are almost always created on the basis of pre-borrowed frames, episodes and cues / dialogues from the main movie text. This was confirmed by a comparative analysis of the language organization of the film trailer and the film text of the documentary “Your Vasyl”