Wyniki wyszukiwania - Biblioteka Nauki

1

Knowledge Transfer in Virtual Business Incubators

100%

Reit T.

|

tom 20

|

nr 1/2022 (95)

173-190

PL

Cel: wirtualne inkubatory przedsiębiorczości (VBIs – Virtual Business Incubators) stają się coraz częstszym zjawiskiem, ponieważ rola cyfryzacji w kontekście przedsiębiorczości ma coraz większe znaczenie. Trwająca pandemia COVID-19 dodatkowo podkreśliła wagę rozwiązań wirtualnych. Aby być skutecznymi, wirtualne inkubatory przedsiębiorczości muszą opierać się na efektywnym transferze wiedzy (KT – Knowledge Transfer). Celem niniejszego opracowania jest identyfikacja czynników wpływających na transfer wiedzy w wirtualnych inkubatorach przedsiębiorczości oraz określenie, w jakim kierunku czynniki te wpływają na KT. Metodologia: zastosowano jakościowe studium pojedynczego przypadku w ramach działającego na skalę międzynarodową wirtualnego inkubatora przedsiębiorczości, z wykorzystaniem 12 półstrukturalnych wywiadów z kierownictwem i pracownikami inkubatora oraz podmiotami korzystającymi z jego usług. Wyniki: wyniki badań sugerują, że precyzyjna komunikacja, słabe więzi, heterogeniczne konteksty i niskie zaangażowanie wpływają na transfer wiedzy w wirtualnych inkubatorach przedsiębiorczości, przy czym każdy z tych czynników wpływa na transfer w inny sposób. Ograniczenia /implikacje badawcze: jako badanie jakościowe może być narażone na stronniczość badacza i uprzedzenia kulturowe. Oryginalność/wartość: niniejsze badanie rozszerza opisową, konceptualną literaturę dotyczącą VBI o temat dynamicznych procesów zachodzących w inkubatorze. Nowe spojrzenie na poziom dynamiczny umożliwia precyzyjną interwencję w przebieg KT, pozwalając na analizę i teoretyczne zrozumienie wyzwań i mocnych stron oraz praktyczne podejście do nich. Jest to niezbędne do skutecznego działania procesów VBI.

EN

Purpose: Virtual business incubators (VBIs) have become a rising phenomenon, as the role of digitalization in the entrepreneurial context has been gaining increasing relevance. The ongoing COVID-19 pandemic additionally underlines the importance of virtual solutions per se. To be effective, virtual business incubators must rely on effective knowledge transfer (KT). This paper aims to identify factors influencing knowledge transfer in virtual business incubators and to determine in which direction these factors influence KT. Methodology: For this purpose, a qualitative single case study is applied within an internationally acting virtual business incubator, using 12 semi-structured interviews with incubator management and staff, as well as incubatees. Findings: The findings suggest that precise communication, weak ties, heterogeneous contexts, and low engagement all influence knowledge transfer in virtual business incubators, each in a different way outlined in the paper. Research limitations/Implications: As a qualitative study, this research might be exposed to researcher bias and cultural bias. Originality/Value: This study extends the descriptive, conceptual VBI literature by adding the level of dynamic processes within the incubator. These new insights into the dynamic level enable precise intervention in the course of the KT, allowing challenges and strengths to be analyzed and understood theoretically and addressed and strengthened practically. This is indispensable to the successful operations of VBI processes.

2

Innowacyjna medycyna w Polsce - narzędzia stymulujące rozwój nowych metod terapii i diagnostyki w Polsce

80%

Kołomecka-Kochańska E.

Acta Innovations

|

2012

|

tom no. 2

105--117

PL

Obecna sytuacja Polski na rynku światowym w dziedzinie innowacyjności oraz sektorze działalności badawczo-rozwojowej prezentuje się bardzo niekorzystnie. Dziedziną nauki, w której wdrażanie nowych, innowacyjnych pomysłów jest szczególnie trudne jest medycyna. Kłopoty w rozwoju działalności badawczej i wdrożeniowej w tym sektorze wynikają głównie ze skomplikowanych procedur oraz wymaganych olbrzymich nakładów finansowych, związanych z wieloetapowym przebiegiem badań. W ostatnich latach obserwuje się zmianę nastawienia świata nauki do prowadzenia badań. Coraz bardziej ceniona jest współpraca i idea open innovation, polegająca na dzieleniu się z innymi ośrodkami wynikami swoich badań oraz korzystaniu z wiedzy i doświadczenia tych ośrodków. Wprowadzenie takiego podejścia wymaga zmiany mentalności naukowców. Coraz istotniejsze staje się nawiązywanie współpracy między poszczególnymi ośrodkami naukowymi oraz przedstawicielami biznesu w sektorze medycznym. Umożliwi to pozyskanie niezbędnych środków finansowych na rozpoczęcie skomplikowanych procedur wdrożeniowych, umożliwiających przeniesienie osiągnięć uzyskanych w wyniku badań podstawowych do codziennej praktyki lekarskiej. Narzędziami umożliwiającymi nawiązanie takiej współpracy są platformy technologiczne, klastry medyczne, parki technologiczne, inkubatory przedsiębiorczości. W poniższym artykule zaprezentowano przykłady tego typu inicjatyw, które obecnie funkcjonują w Polsce oraz omówiono główne problemy związane z ich dalszym rozwojem. Niestety są to przykłady unikatowe na rynku Polski. Budowanie innowacyjności w sektorze medycznym w innych krajach Unii Europejskiej jest znacznie bardziej zaawansowane.

3

Сравнительная характеристика становления инновационной политики США и Японии

70%

Klymova T. V.

|

2015

|

nr 5

70-79

EN

Innovation component is the basis of modern business development, regardless of which field this business belongs in, who owns it and which structure its capital has. The challenges of modern society force to step up efforts of the developing countries in the direction of development of innovation infrastructure, which would allow taking a quantum leap in the development of industry and economy. These challenges predetermined the relevance of the chosen research. Formation and development of innovation policy in the economies of the developing countries is the actual task of recent studies of many authors. Identification of general trends in the development of leading countries will make it possible to work out a common strategy for the developing countries, in their further development of innovation policy. The purpose of writing this article was to perform the analysis of formation of innovation policy in the leading countries of the world, such as the United States of America and Japan to identify the peculiarities of these countries, common features and differences. During the research we applied methods of comparison, generalization, abstraction, analysis, elements of system analysis, algorithms and simulation. As a result of the survey we revealed peculiarities of formation and development of innovation policy of the United States and Japan with the following conclusions made: 1. The development of innovation policy of a state grows when coordination and key financing is provided by the state and by local governments, too. 2. The largest effect in the development of innovation activity for the countries with transition economies can be observed by choosing "selective" directions of development. 3. Creation of regional technological parks takes place with regard to historically established regional opportunities and directions. 4. Approval of the legislative base in the country, which must fully support (at all levels) innovation entrepreneurship. 5. Formation of a system of private (venture capital) funds, regulated by state programs in priority areas. At the present stage of development of the world economy, only innovation policy creates a vector of the development of a state. This is confirmed by the experience of such leading countries as the United States of America and Japan. As the result of generalization of the experience of formation of the innovation policy of these countries, we identified the main trends of development that can be applied in other developing countries, taking into account their national characteristics. All of the identified factors positively affect the increase of progressive indicators of the economy, well–being of society and the activity of integration at the international level. The novelty of the work lies in the fact that for the first time we analyzed formation of innovation policy in the USA and Japan to identify common peculiarities and differences in the development of innovation policy, as well as we attempted to obtain the scheme of creation of the basic structure that allows developing and implementing innovation. The obtained results can be applied to further systematization of information on the development of innovation policy for the formulation of a universal model.

UK

Інноваційний складник ‑ це основа сучасного розвитку бізнесу, незалежно від того, до якої галузі цей бізнес належить, хто його господар, яка структура його капіталу. Виклики сучасного соціуму змушують активізувати зусилля країн, що розвиваються, у напрямку розвитку інноваційної інфраструктури, яка б дозволила зробити якісний ривок у розвитку промисловості та економіки. Саме ці виклики зумовили актуальність обраного дослідження. Становлення і розвиток інноваційної політики в економіках, що розвиваються, ‑ актуальне завдання останніх досліджень багатьох авторів. Виявлення загальних тенденцій розвитку провідних країн дозволить виробити спільну стратегію для країн, що розвиваються, у подальшому становленні їх інноваційної політики. Метою написання статті стало проведення аналізу становлення інноваційної політики в провідних країнах світу, таких як США і Японія, для виявлення особливостей цих країн, спільних рис і відмінностей. Під час дослідження застосовано методи порівняння, узагальнення, абстрагування, аналіз, елементи системного аналізу, елементи алгоритмізації та моделювання. У результаті дослідження було виявлено особливості становлення і розвитку інноваційної політики США і Японії, при цьому одержано такі висновки: 1. Розвиток інноваційної політики держави зростає в тому випадку, коли координацію і ключове фінансування здійснює держава, а також місцеві органи управління. 2. Найбільший ефект у розвитку інноваційної діяльності для країни з перехідною економікою можна спостерігати, в році обирання «селективних» напрямів розвитку. 3. Створення регіональних технопарків відбувається з урахуванням історично сформованих регіональних можливостей і напрямів. 4. Затвердження законодавчої бази в країні, яка повинна всебічно підтримувати (на всіх рівнях) інноваційне підприємництво. 5. Формування системи приватних (венчурних) фондів, регульованих державними програмами за прерогативними напрямами. На сучасному етапі розвитку світової економіки тільки інноваційна політика зумовлює вектор розвитку держави. Це підтверджує досвід таких провідних держав, як США і Японія. У результаті узагальнення досвіду становлення інноваційної політики цих країн було виявлено основні тенденції розвитку, які можна застосовувати в інших країнах, що розвиваються, із урахуванням їх національних особливостей. Усі виявлені чинники позитивно впливають на збільшення прогресивних показників економіки, добробуту суспільства та активності інтеграції на міжнародному рівні. Новизна роботи полягає в тому, що вперше було проаналізовано становлення інноваційної політики в США і Японії для виявлення загальних рис і відмінностей у розвитку інноваційної політики, а також зроблено спробу отримання схеми створення базової структури, що дозволяє розробляти і впроваджувати інновації. Отримані результати можуть бути застосовані для подальшої систематизації інформації щодо розвитку інноваційної політики для формулювання універсальної моделі.

RU

Інноваційний складник ‑ це основа сучасного розвитку бізнесу, незалежно від того, до якої галузі цей бізнес належить, хто його господар, яка структура його капіталу. Виклики сучасного соціуму змушують активізувати зусилля країн, що розвиваються, у напрямку розвитку інноваційної інфраструктури, яка б дозволила зробити якісний ривок у розвитку промисловості та економіки. Саме ці виклики зумовили актуальність обраного дослідження. Становлення і розвиток інноваційної політики в економіках, що розвиваються, ‑ актуальне завдання останніх досліджень багатьох авторів. Виявлення загальних тенденцій розвитку провідних країн дозволить виробити спільну стратегію для країн, що розвиваються, у подальшому становленні їх інноваційної політики. Метою написання статті стало проведення аналізу становлення інноваційної політики в провідних країнах світу, таких як США і Японія, для виявлення особливостей цих країн, спільних рис і відмінностей. Під час дослідження застосовано методи порівняння, узагальнення, абстрагування, аналіз, елементи системного аналізу, елементи алгоритмізації та моделювання. У результаті дослідження було виявлено особливості становлення і розвитку інноваційної політики США і Японії, при цьому одержано такі висновки: 1. Розвиток інноваційної політики держави зростає в тому випадку, коли координацію і ключове фінансування здійснює держава, а також місцеві органи управління. 2. Найбільший ефект у розвитку інноваційної діяльності для країни з перехідною економікою можна спостерігати, в році обирання «селективних» напрямів розвитку. 3. Створення регіональних технопарків відбувається з урахуванням історично сформованих регіональних можливостей і напрямів. 4. Затвердження законодавчої бази в країні, яка повинна всебічно підтримувати (на всіх рівнях) інноваційне підприємництво. 5. Формування системи приватних (венчурних) фондів, регульованих державними програмами за прерогативними напрямами. На сучасному етапі розвитку світової економіки тільки інноваційна політика зумовлює вектор розвитку держави. Це підтверджує досвід таких провідних держав, як США і Японія. У результаті узагальнення досвіду становлення інноваційної політики цих країн було виявлено основні тенденції розвитку, які можна застосовувати в інших країнах, що розвиваються, із урахуванням їх національних особливостей. Усі виявлені чинники позитивно впливають на збільшення прогресивних показників економіки, добробуту суспільства та активності інтеграції на міжнародному рівні. Новизна роботи полягає в тому, що вперше було проаналізовано становлення інноваційної політики в США і Японії для виявлення загальних рис і відмінностей у розвитку інноваційної політики, а також зроблено спробу отримання схеми створення базової структури, що дозволяє розробляти і впроваджувати інновації. Отримані результати можуть бути застосовані для подальшої систематизації інформації щодо розвитку інноваційної політики для формулювання універсальної моделі. Рис. 1. Табл. 3. Бібл. 11.