Wyniki wyszukiwania - Biblioteka Nauki

1

Editorial Introduction: Migration Dynamics, Trajectories and Policies in the Context of Russian Full-Scale Aggression against Ukraine

100%

Mikheieva O. , Jaroszewicz M.

|

tom 12

|

nr 1

115-126

EN

This short introduction presents the context and background information to the CEEMR special section analysing the migration dynamics, trajectories, everyday reality and policies in the context of Russian full-scale aggression against Ukraine. The special section contains the first group of articles dealing with the unprecedented migration consequences of military aggression against Ukraine, including air strikes on many Ukrainian cities, the use of indiscriminate weapons, killing and deportations as well as the economic consequences of protracted armed conflict. The intensity of the migration movement should also be explained by the quick opening by neighbouring countries of their borders to the incoming refugees. The exceptionality of the situation and high uncertainty about further developments led us to conclude that this special section should not follow any prior conceptual background but should be open to different perspectives and approaches in studying migration from/in/to Ukraine.

2

Czynnik rosyjski jako zagrożenie dla bezpieczeństwa narodowego Ukrainy i Polski

100%

Krasiwski O.

|

2015

|

nr 11

323-337

PL

The Russian factor poses a real threat to the national security of Ukraine and Poland. The Russian expansion includes the dismemberment of the Ukrainian and Polish territories and formation of weak, non-viable and quasi-public entities there which would be dependent on Moscow. One of the important features of Russian strategy is to undermine national unity of Ukrainian and Polish societies within the countries, neutralize strategic partnership between our countries and to provoke a new Ukrainian-Polish conflict. Russia’s neo-imperialist policy is substantiated by A. Dugin's neo-Eurasian geopolitical doctrine. The analysis of the doctrine makes it possible to forecast the Russian policy towards Ukraine, Poland, European Union and the USA and to work out an effective counterstrategy. Deepening the Ukrainian-Polish equal partnership and joint efforts to neutralize and dismantle Russian imperial social system should become the response to common threat to the national security of Ukraine and Poland. Without taking such drastic measures the national security of Ukraine, Poland and other countries will always be at constant threat.

3

Defence policy of the Republic of Poland in the face of Russian aggression against Ukraine

100%

Adamczyk N.

Bezpieczeństwo. Teoria i Praktyka

|

2022

|

tom XLVI

|

nr 1

115-131

EN

As a consequence of Russia’s aggressive actions – initially with regard to the annexation of Crimea, and the beginning of the armed conflict in eastern Ukraine in 2014 – many European Union countries have revised their current security and defence policies. The ongoing Russian invasion of Ukraine, initiated on 24 February 2022, only strengthened this tendency. For Poland, one of NATO’s major eastern flank states, the need to improve the management of national security that corresponds to the challenges and threats that lie ahead has become self-evident. The goal of this article is to look at the assumptions of the defence policy of the Republic of Poland, and to evaluate the country’s defence potential based on the implemented modernisation schemes.

4

NATO enlargement to the East and the war in Ukraine from the American perspective

88%

Jureńczyk Ł.

Przegląd Wschodnioeuropejski

|

2024

|

tom 1

145-156

EN

The aim of the article is to analyze the legitimacy of justifying the outbreak of war in Ukraine by expanding NATO to the East after the Cold War. The study was conducted from the American perspective. The main research problem is the question of whether, from the point of view of American scholars and experts, post-Cold War NATO expansion to the East was a strategic mistake and was responsible for the current war in Ukraine. There is no consensus among them whether NATO enlargement after the Cold War was an error and led to Russian aggression in Ukraine. Most of them, however, dispute such a statement, rejecting Moscow’s accusations that the United States and the West are accountable for the current situation in Ukraine.

5

Forced Passportization and the Problem of Its Criminalization in the International Law

88%

Pylypenko V.

|

nr 2

397-407

EN

The article analyses the problem of forced passportization of Ukrainian citizens in the temporarily occupied territories of Ukraine by the Russian occupation authorities during Russia’s armed aggression against Ukraine. This process began as early as the period of the illegal occupation of Crimea and its scale significantly increased with the beginning of the full-scale invasion on February 24, 2022. It is stressed that the forcing of Ukrainians to obtain Russian citizenship is carried out as part of the Russian authorities’ policy. In this context, we analyse the latest legislation of the Russian Federation which relates to the procedure for granting Russian citizenship by the Russian occupation authorities. Examples of forcing Ukrainians living in the occupied territories to obtain citizenship of the Russian Federation through intimidation, threats, and deprivation of basic human rights and freedoms are cited. Forced passportization in the occupied territories of Ukraine, carried out by the Russian authorities, is a violation of the International Humanitarian Law, in particular Article 4 of the IV Geneva Convention of 1949 “On the Protection of the Civilian Persons in the time of war” and Article 4 of the IV Hague Convention of 1907, which prohibits forcing the inhabitants to swear allegiance to the occupying power. It has been established that in contemporary international law, coercion to obtain citizenship of the occupying power does not constitute an independent component of a war crime. It is concluded that such violations of International Humanitarian Law may constitute a war crime and it indicates the need for the criminalization of forced passportization by amending the Rome Statute of the International Criminal Court. It is proposed to constitute a new war crime by adding to Paragraph 2 (b) of Article 8 of the Statute of the International Criminal Court a new war crime: forcing the inhabitants of the occupied territories to obtain citizenship of the occupying state.

6

Концепція «балансу сил» в Центрально-Європейському регіоні крізь призму російської агресії проти України: теоретико-методологічні аспекти

88%

Максимець В.

Studia Politologica Ucraino-Polona

|

2018

|

nr 8

9-14

EN

It substantiates theoretical and methodological basis of the comprehensive political science analysis of the transformation of new systems «balance of power» in Central Europe. The different theoretical and conceptual approaches to the understanding of the international relations system in the late XX – early XXI century and described a new balance of power model. The essential characteristics of the European security paradigm in the dimensions of establishing a «balance of power» new system in Central Europe are revealed. It is stated that against the background of changes in the international system, there is a need to revise theoretical and conceptual approaches to the study of the concept of «balance of power», the theoretical foundations of which were laid in different from today’s world-political conditions. Analysis of the concept of «balance of power» shows that over time, its interpretation significantly changed and supplemented by new arguments, which led to the conceptual ambiguity and even blurriness. It is also noticeable differences in approaches to the «balance of power» in the foreign policy practice of different states. The very concept of force in international relations, as well as the ways of its application, evolved. It turns out that it is safe to speak of the historicity of the principle of balance of power, the structure and content of which have changed throughout world history. The classical interpretation of political realism (the approach of G. Morgenthau) was based on the bipolar world order, the presence of two superpowers (the USSR and the USA) and two military-political blocs (NATO and ATS) in the international system. The destruction of the bipolar system forced the researchers to seek new interpretations of the balance of power. So there were modifications to the principle of balance of power for a unipolar and multipolar world. Proponents of neo-realism began to present the concept of «balance of power» through the prism of their individual concepts of a new world order, thus distorting the original meaning of the principle (K. Waltz, M. Kaplan, E. Haas). The annexation of Crimea in the context of the destruction mechanism of «balance of power» in Central Europe is analyzed. The annexation of Crimea sets a very dangerous precedent for the future security environment in Europe, and in post-Soviet space especially. The Ukrainian conflict has also exposed weaknesses in international law, agreements and treaties, as these often allow for contradictory interpretations. The factors and potential negative consequences of forces imbalance are identified not only in Central Europe, but also in the global arena in general. The Russian aggression against Ukraine undermined the system of international relations that had been built for decades, violated the principles of regional and global security. The annexation of the Crimea, the situation in the east of Ukraine brought fundamental changes not only in the Central European region, but also de facto in the European and transatlantic defense complex. These strategic changes not only changed the situation that existed since the end of the Cold War, but led to a paradigm shift in security policy.

7

Mental, historical and geopolitical background of differences between Ukraine and Russia

75%

Todorov I.

Journal of Geography, Politics and Society

|

2022

|

tom 12

|

nr S1

44-51

EN

The article highlights certain prerequisites of mental, historical and geopolitical differences between Ukraine and Russia. Peculiarities of the Ukrainian mentality in comparison with the Russian mentality were studied. The historical origins of Ukraine’s belonging to European civilization were outlined. Deep contradictions in the geopolitical orientations of Russia and Ukraine were identified. The current armed conflict has been going on for the ninth year, which exceeds the average duration of modern wars. The historical extent of the Russian-Ukrainian war is caused by an inter-civilizational clash. The Russian invasion of Ukraine and the hybrid aggression of the Russian Federation against the countries of the West have already radically affected international security and international relations. The author assumes that the modern war has deep foundations due to significant differences between Ukraine and Russia. These differences include a complex of mental historical and geopolitical components.

8

Population Loss Through Migration and Internal Displacement as a Risk Factor for Stronghold Territorial Communities in Post-Invasion Ukraine

75%

Petryshyn O.

Studia Regionalne i Lokalne

|

2023

|

tom 91

|

nr 1

92-104

EN

This article examines the potential risks of permanent population loss in Ukraine on account of Russian military actions dating back to 2014, which has hindered the ability of the stronghold territorial communities to recover. It outlines the context of displacement in Ukraine over the past eight years, assesses displaced people’s direct needs and considers both national and local policies to meet them. Finally, it forecasts factors that will impact the reluctance of displaced persons to return to the stronghold territories and details the necessary national and local responses.

9

The Ruptures and Continuities in Hungary’s Reception Policy: The Ukrainian Refugee Crisis

75%

Korkut U. , Fazekas R.

|

tom 12

|

nr 1

13-29

EN

This article reflects on the role that Hungary has played with respect to the Ukrainian refugee crisis. It elaborates on two issues. The first is Hungary’s relatively amicable relationship with Russia and how the Hungarian political elite has approached the Ukrainian crisis in view of its domestic political goals. The second is the migration policy that Hungary adopted when faced with the arrival of irregular Middle Eastern refugees and the mitigations in this policy to respond to the Ukrainian arrivals. The paper discusses the evolution in the governance of migration in Hungary and the actors and the politics underpinning the Hungarian reception policy from the perspective of these two issues. In this context, it draws on the literature on leadership and how the latter affects political contexts and social realities, particularly with respect to migration politics.

10

Патріотичне виховання як чинник формування національної ідентичності в умовах російської агресії

63%

Chupriy L. , Sira O.

|

tom 3(35)

27-46

UK

В статті досліджуються особливості патріотичного виховання української молоді в контексті формування національної ідентичності. Зазначається що цей процес значно активізувався в умовах російської агресії, коли весь український народ об’єднався в єдине ціле, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України, демократичні цінності, права і свободи людини. Україна на сьогодні є форпостом європейської цивілізації, захищаючи її від експансії Російської Федерації. Зазначається, що в умовах посилення сучасних загроз та викликів, національно-патріотичне виховання є важливим безпековим чинником, оскільки спрямоване на формування національної ідентичності молоді, її готовності захищати свою Вітчизну. Підкреслюється, що саме патріотизм лежить в основі формування загальнонаціональної ідентичності. Вказується, що за своєю сутністю загальнонаціональна ідентичність є багатовимірним поняттям, яке може інтегрувати в себе культурну, етнічну, професійну, регіональну, статеву, чи інші види ідентичностей, зберігаючи кожну з них. Зазначається, що в Україні співіснують кілька груп ідентичностей, кожна з яких прагне стати загальнонаціональною. До першої групи входять ідентичності, що мають виражений національно-патріотичний характер, орієнтовані на збереження самобутності українців, розвиток національної мови, культури, звичаїв тощо. Друга група являє собою частково космополітичні ідентичності проєвропейського спрямування, орієновані на демократичні загальноєвропейські цінності, прагнуть інтеграції з Європейським союзом. До третьої групи входять проросійські ідентичності, які в умовах агресії Російської Федерації проти України зникають, оскільки Росія повністю себе дискредитувала, знищуючи мирні міста і села, убиваючи мирне населення. Остання, четверта група складається з космополітичних ідентичностей, які усвідомлюють себе громадянами зниклого СРСР і не сприймають цінностей трьох попередніх груп. Зазначається, що в основі формування загальнонаціональної ідентичності повинна лежати ідея поліетнічної, соціальної, політичної злагоди на основі загальноприйнятої мети – забезпечення духовного і матеріального добробуту громадян України; Ідея патріотизму, любові до України як визначальної цінності; національна самоповага та повага до представників інших націй та національних меншин. Підкреслюється, що в умовах російської агресії відбувається активне формування загальнонаціональної ідентичності, яка базується передусім на підтримці культури і мови титульного українського етносу, вихованні патріотизму та формування української політичної нації.

EN

The article examines the features of patriotic education of Ukrainian youth in the context of the formation of national identity. It is noted that this process was significantly intensified in the context of Russian aggression, when the entire Ukrainian people united into one, defending the sovereignty and territorial integrity of Ukraine, democratic values, human rights and freedoms. Today, Ukraine is an outpost of European civilization, protecting it from the expansion of the Russian Federation. It is noted that in the context of increasing current threats and challenges, national-patriotic education is an important security factor, as it is aimed at forming the national identity of young people, their willingness to defend their homeland. It is emphasized that patriotism is the basis for the formation of national identity. It is pointed out that, in essence, national identity is a multidimensional concept that can integrate cultural, ethnic, professional, regional, gender, or other types of identities, preserving each of them. It is noted that several identity groups coexist in Ukraine, each of which seeks to become national. The first group includes identities that have a strong national-patriotic character, focused on preserving the identity of Ukrainians, the development of national language, culture, customs and more. The second group is partly pro-European cosmopolitan identities, focused on democratic pan-European values, seeking integration with the European Union. The third group includes pro-Russian identities, which are disappearing in the face of the Russian Federation’s aggression against Ukraine, as Russia has completely discredited itself by destroying peaceful towns and villages, killing civilians. The last, fourth group consists of cosmopolitan identities that perceive themselves as citizens of the vanished USSR and do not accept the values of the three previous groups. It is noted that the idea of polyethnic, social, political harmony on the basis of the generally accepted goal – ensuring the spiritual and material well-being of the citizens of Ukraine should be the basis for the formation of national identity; The idea of patriotism, love for Ukraine as a defining value; national self-esteem and respect for representatives of other nations and national minorities. It is emphasized that in the conditions of Russian aggression there is an active formation of national identity, which is based primarily on supporting the culture and language of the titular Ukrainian ethnic group, education of patriotism and the formation of the Ukrainian political nation.

11

Dynamika praktyk społecznych elit politycznych w Ukrainie przed i po 24 lutego 2022 r. – analiza w kontekście teorii Pierre’a Bourdieu

63%

Iwaniuk O.

Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne

|

2023

|

tom 9

|

nr 2

123-136

EN

This article attempts to analyse the social practices of political elites in Ukraine before and after 24 February 2022. Using the theory of French sociologist and philosopher Pierre Bourdieu, the author analyses the changes taking place in the functioning of Ukraine's political elites and the country's political system as a whole before and during the escalation of the full-scale conflict. The analysis presented here is a continuation of the author's previous research, which looked at the social practices of parliamentary elites in Ukraine between 2002 and 2016. This research was conducted in the Verkhovna Rada of Ukraine and was based on ethnographic observations and in-depth interviews with 55 respondents, mostly MPs' assistants, but also MPs, journalists, political advisors and political scientists.In this study, the author also used later interviews conducted in 2019-2021. In addition, several interviews were conducted for the purpose of the article, in particular with one MP of the parliamentary club 'Servant of the Nation', one MP of the parliamentary club 'Holos', one political scientist and one journalist specialising in reporting on parliamentary proceedings.

PL

Niniejszy artykuł stanowi próbę analizy praktyk społecznych elit politycznych w Ukrainie przed i po 24 lutego 2022 r. W ramach wykorzystanej teorii francuskiego socjologa i filozofa Pierre’a Bourdieu autorka dokonuje analizy zmian zachodzących w funkcjonowaniu elit politycznych Ukrainy oraz całego systemu politycznego kraju przed konfliktem zbrojnym i w trakcie jego eskalacji. Prezentowana analiza stanowi kontynuację wcześniejszych badań autorki, które dotyczyły praktyk społecznych wśród elit parlamentarnych w Ukrainie w latach 2002–2016. Badania te prowadzono w Radzie Najwyższej Ukrainy. Opierały się one na obserwacjach etnograficznych oraz na pogłębionych wywiadach z 55 respondentami, w większości asystentami deputowanych, ale także posłami, dziennikarzami, doradcami politycznymi i politologami.W niniejszym opracowaniu autorka wykorzystała również późniejsze wywiady przeprowadzone w latach 2019–2021. Dodatkowo na potrzeby artykułu odbyło się kilka rozmów, w szczególności z posłem klubu parlamentarnego „Sługa Narodu”, posłanką klubu parlamentarnego „Hołos”, politolożką oraz dziennikarzem specjalizującym się w relacjonowaniu obrad parlamentu.

12

Russian Crimes in Ukraine: Between Guilt and Responsibility

63%

Kranz J.

Polish Yearbook of International Law

|

2022

|

tom 42

33-53

EN

Is the confrontation in Ukraine Putin’s war, or also that of the Russian nation? Can the crimes of the Russian state be hidden in the shadows of Tolstoy or Tchaikovsky? This article distinguishes between the guilt or responsibility of individuals (criminal, political, moral); the international legal responsibility of states; and finally the political, moral, and historical responsibility of nations. In the legal or moral sense, guilt must be individualized. However, the extralegal (political, moral and historical) responsibility (not regulated by law) affects the whole nation and concerns responsibility both for the past and for the future. Nevertheless, if the nation is deemed entirely responsible for the actions of the state or of some national groups, it is not about attributing guilt to the whole nation, but about the collective recovery of the sense of humanity. Thus, suggesting the guilt of the entire nation is based on a misunderstanding. But if the responsibility does not imply guilt, neither does the lack of guilt imply the lack of re- sponsibility. By definition, the moral and political responsibility of the nation does not take a legal (judicial) form. Other forms and instruments are applicable here. In this context such terms as regrets, forgiveness, shame, apologies, or reconciliation appear. Such actions, based on fundamental values, require political courage, wisdom, and far-sightedness. The passivity of the social environment favours the perpetrators of crimes. but does not release the other members of the nation from moral responsibility, and in par- ticular from the obligation to distinguish good from evil. Not all Russians are guilty of crimes, but they all (whether guilty or innocent) bear some moral and political responsibility.

13

Methods for designing strategic narratives in the description of the 2022 Russian-Ukrainian war in documentaries

63%

Rosinska O. , Tymińska M.

|

2023

|

tom 34

|

nr 43

79-95

EN

The article discusses methods of designing strategic narratives in teledocumentaries created by various production teams and distributed through the YouTube platform. The authors underline the important role of teledocumentaries in creating an emotional and intellectual response to geopolitical topics among television viewers and attempt to analyse six documentaries focusing on the current war in Ukraine. The aim of the research was to determine key narrative patterns that are presented by production teams from various countries in the context of the armed aggression of the Russian forces in Ukraine. From this research, we can outline three main narrative templates: identity issues (“Us” vs. “Them”), temporal cognition and feeling of “stopping the time”, the image of enemy inter-twined with death, unforgiveness and fear.

14

Al heritage of Ukraine and ways of their recreation lost monuments of the culture

63%

Abyzov V.

Structure and Environment

|

2023

|

tom Vol. 15, no. 1

17--24

EN

The article deals with scientific and practical issues of solving the problem of lost cultural monuments in Ukraine. It highlights the loss of Ukrainian cultural heritage sites as a result of war crimes of the Russian Federation and considers possible ways of recreating them, taking into account existing practice, which will serve as a useful example for the subsequent incarnations of the lost architectural monuments. The questions of the legitimacy of the reconstruction of various objects of cultural heritage in accordance with domestic and international standards are discussed. Some financial and economic aspects of restoring the cultural heritage of Ukraine are considered. The purpose of this study is to highlight the problems of destruction and damage of Ukrainian cultural heritage sites’ after full-scale Russian aggression and directions of their recreation considering domestic and foreign experience.

PL

Artykuł dotyczy naukowych i praktycznych zagadnień rozwiązania problemu zaginionych zabytków kultury na Ukrainie. Zwraca uwagę na utratę obiektów dziedzictwa kulturowego Ukrainy w wyniku zbrodni wojennych popełnionych przez Federację Rosyjską i rozważa możliwe sposoby ich przywrócenia z uwzględnieniem istniejącej praktyki, co posłuży jako użyteczny przykład dla kolejnych wcieleń utraconych zabytków architektury. Omówiono kwestie zasadności odbudowy różnych obiektów dziedzictwa kulturowego zgodnie ze standardami krajowymi i międzynarodowymi. Rozważono niektóre finansowe i ekonomiczne aspekty przywracania dziedzictwa kulturowego Ukrainy.

15

Pełnoskalowa inwazja Rosji w Ukrainie w latach 2022–2023/2024. Wybrane aspekty militarne

63%

Baluk W.

Nowa Polityka Wschodnia

|

2024

|

nr 3(42) z.1

38-52

PL

Inwazja Rosji w Ukrainie osiągnęła odwrotny od zamierzonego wynik. Rosja poniosła strategiczną porażkę, przegrywając bitwę o Ukrainę w 2022 r. Putin próbuje się zadowolić połowicznym rezultatem – okupacją i aneksją Krymu, Donbasu i obwodów chersońskiego i zaporoskiego. Zachód wykazał postawę jedności i solidarności z Ukrainą, przekazując duże wsparcie militarne, gospodarcze i humanitarne. W tym procesie dużą rolę odgrywają USA, Wielka Brytania, Niemcy, Polska i państwa bałtyckie. Wobec Rosji wprowadzono daleko idące sankcje gospodarcze i zapowiedziano rozliczenie zbrodni wojennych. Pokonując wiele problemów wewnętrznych, Ukraina zjednoczyła się w obliczu inwazji i egzystencjalnego zagrożenia ze strony Rosji. Putin, dążąc do rozwiązania „kwestii ukraińskiej”, przyspieszył proces konsolidacji narodu i państwa ukraińskiego. Przeciwstawiając się agresji Ukraina przekonała rządy i społeczeństwa państw zachodnich o swoim przywiązaniu do europejskich wartości i euroatlantyckiego systemu bezpieczeństwa. Stanowcze i szybkie działania w zakresie doposażenia SZ Ukrainy w niezbędny sprzęt i amunicję pozwolą na definitywne rozwiązanie problemu imperialnych zapędów Rosji.

EN

Russia’s invasion of Ukraine has achieved the opposite of its intended result. Russia has suffered a strategic defeat, losing the battle for Ukraine in 2022. Putin is trying to settle for a half-hearted result – the occupation and annexation of Crimea, Donbas and Kherson and Zaporizhia regions. The West has shown an attitude of unity and solidarity with Ukraine, providing major military, economic and humanitarian support. The U.S., Britain, Germany, Poland and the Baltic states have played a major role in this process. Far-reaching economic sanctions have been imposed against Russia and the settlement of war crimes has been announced. Overcoming many internal problems, Ukraine has united in the face of an invasion and existential threat from Russia. Putin’s pursuit of a solution to the “Ukrainian question” has accelerated the consolidation of the Ukrainian people and state. By resisting aggression, Ukraine has convinced Western governments and societies of its commitment to European values and the Euro-Atlantic security system. Firm and swift action in retrofitting Ukraine’s Armed Forces with the necessary equipment and ammunition will allow a definitive solution to Russia’s imperial inclinations.

16

BEZPIECZEŃSTWO EUROPY W SYTUACJI ZAGROŻEŃ AZJATYCKICH

63%

Jakubczak R. , Jakubczak A.

Ante Portas – Studia nad Bezpieczeństwem

|

2016

|

tom 1(6) Kryzys ukraiński i jego znaczenie dla bezpieczeństwa międzynarodowego: aspekty militarno-polityczne

323-348

PL

W dziejach świata istnieje tradycja naporu ludów i kultur azjatyckich na Europę. Przykłady to podboje jej terytoriów przez Fenicjan, Hunów, Mongołów, Turków i Arabów oraz w ostatnich wiekach przez Rosję, jako mocarstwo euroazjatyckie. W szczególności, konsekwencją agresji Hunów na Europę był upadek Cesarstwa Rzymskiego oraz, z inicjatywy Rosji, rozbiór Rzeczypospolitej Obojga Narodów kilkanaście wieków później. Rosja wciąż kieruje się imperialną polityką podboju. Ostatnim jej przejawem jest agresja wobec Gruzji i Ukrainy, a sprzyja jej wyjątkowo nieodpowiedzialna „polityka poprawności politycznej” w sferze militarnej i gospodarczej prowadzona przez przywódców państw Unii Europejskiej.

EN

In the word's history there is a tradition of onrush of emigrants and cultures of Asia to Europe. In particular one shall acknowledge the conquest of the European territories by Phoenicians, Huns, Mongols, Turks and Arabs as well as observed in last centuries Russia as a Eurasian power. The consequence of Huns' aggression against Europe was the fall of the Roman Empire. Several centuries later the partition of the Poland initiated by Russia's took place. Russia still follows the imperial policy of conquering the neighbors. Its recent aggression against Georgia and Ukraine was encouraged by extremely irresponsible "political correctness" policy in field of military and economic affairs presented by leaders of the European Union member countries

17

Sources of modern Russian-Ukraine war : Donetsk dimension

51%

Todorov I.

Zeszyty Naukowe AON

|

2015

|

tom nr 3(100)

27-31

EN

The article describes the origin and the beginning of the Ukrainian-Russian conflict in the east of Ukraine in 2014. The conditions for the emergence of this conflict are defined. It proves the leading role of Russia as a principal organiser and executor of the war against Ukraine. It addresses the lack of effort by the West to confront Russian aggression.

18

Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. та перспективи українсько-угорських відносин (Частина 2)

51%

Держалюк М. С.

Проблеми всесвітньої історії

|

2022

|

nr 19

143-175

EN

The article is dedicated to the elections to the State Assembly of Hungary on April 3, 2022, which ended with the victory and acquisition of a constitutional majority by the now ruling coalition of Fidesz-Hungarian Civil Union and the Christian Democratic People’s Party (KDNP) - (Fidesz–KDNP). It analyzes its electoral platform “War or Peace”, the center of which was the attitude to the Russian-Ukrainian war. It is indicated that this war divided the political forces of Hungary into two camps – supporters of neutrality (peace) or supporters of Ukraine (war). The ruling coalition advocated neutrality, non-intervention in the war, which guaranteed the preservation of peace and tranquility for the citizens of Hungary. All the opposition forces showed support for Ukraine against Russia. The authorities accused the latter of the fact that their pro-Ukrainian and anti-Putin activities posed a danger and threatened the spread of the war to the territory of Hungary. It is emphasized that thanks to this position, Fidesz–KDNP won a convincing victory in Hungary as a whole and especially among the Hungarian communities abroad, while the six-party opposition bloc, although it won convincingly in 17 of Budapest’s 18 districts, suffered a significant defeat in the country as a whole. The main reasons for the unexpected victory of the ruling coalition Fidesz - HDNP in these elections are highlighted. Among them: the coalition flexibly combined centrist and center-right values, synthesized them and rose above narrow party interests, turning into a broad popular front of the Hungarian nation. It is also noted that during the 12-year remaining stay in power in the country, transformations were completed, namely, a new Basic Law (constitution) was adopted, relevant legislation was formed, and a national democratic model of political and economic power was introduced according both to the state and EU standards that complies with state and EU standards. The internal policy was aimed at the development of traditional branches of the economy and the formation of modern forms of management. Relatively high economic development of the country was ensured thanks to by the effective use of foreign investments, international markets, which are far from being limited to EU countries. Hungary develops close cooperation with countries of all regions, if its national interests are ensured. Great attention is paid to the support and protection of Hungarian communities living in countries neighboring Hungary (Romania, Slovakia, Serbia, Ukraine). At the legislative level, the status of Hungarians abroad is almost equal to that of Hungarians in the country itself. The policy of national unity, the recognition of Hungarians, regardless of their residency country of residence, as members of a united single Hungarian nation, gained general approval. The concentration of domestic and foreign policy on the priority of Hungarian interests helped Fidesz to turn into an authoritative and reliable political force of the country, which, using civilized methods, fights for the future of Hungary, the comprehensive development of its people, the preservation of the identity of Hungarian communities abroad, the prevention of assimilation, mass emigration and the restriction of their rights along national lines. In addition, the ruling coalition managed to form a reliable financial, personnel, and media potential, to significantly expand the electoral field of its activities, which no opposition political force is able to compete with, especially during the elections to the State Assembly. The qualitative composition of the new parliament was analyzed. The progress of the election of the new President of Hungary on March 9, the speaker of the newly elected parliament, his deputies and heads of parliamentary factions on May 2, and finally the Prime Minister of Hungary on May 16 and the approval of the country’s new government headed by Viktor Orbán on May 24, is highlighted. Great attention is paid to the formation of Hungarian-Ukrainian relations. The analysis of political processes during the election campaign and in the first months after the end of the elections, in particular the attitude of Budapest to the aggression of the Russian Federation against Ukraine, to the formation of Hungarian-Ukrainian relations, allowed us to draw conclusions that the priorities of the international activities of the ruling coalition of Hungary will remain unchanged: serving the interests of the Hungarian nation on in all territories of its residence, in particular support, protection and assistance to Hungarian national communities in Romania, Slovakia, Serbia and Ukraine. The results of the parliamentary elections in Hungary on April 3, 2022 confirmed that these principles are unchanged and continue to be binding in the activities of the Hungarian government institutions. It is emphasized that the level of development of Hungary's bilateral relations with neighboring states will depend on ensuring the Hungarian foreign communities interests how the interests of the Hungarian foreign communities will be ensured (granting dual citizenship, autonomy status for the community, creating conditions for cultural and educational development based on in the national language and traditions). Hungarian-Ukrainian relations will be in the same condition state. Hungary supports the territorial integrity of Ukraine, its European choice, condemns Russian aggression, supports the EU’s sanctions policy against the Russian Federation, and provided shelter for 800,000 refugees from Ukraine. More than 100,000 people from Ukraine stay are in Hungary illegally. Since July 19, Hungary has allowed the transit of weapons from other countries through its territory to Ukraine. Yet But it continues to maintain neutrality in the Russian-Ukrainian war, supports EU energy sanctions against the Russian Federation in such a way that it does not harm its economic interests. At the same time, it does not agree to the application of certain legal provisions on education the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, that came into force in 2017 and 2019 to the Hungarian community of Transcarpathia of a number of provisions of the laws on education and the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, which came into force in 2017 and 2019. It is emphasized that the settlement of cultural and educational issues of the Hungarian community of Transcarpathia should become a priority task for both countries.

UK

Стаття присвячена виборам до Державних Зборів Угорщини 3 квітня 2022 р., які завершилися перемогою і здобуттям конституційної більшості нині правлячою коаліцією Фідесу-Угорського громадянського союзу та Християнсько-демократичної народної партії (ХДНП) - (Fidesz–KDNP). Аналізується її виборча платформа «Війна або мир», центром якої було ставлення до російсько-української війни. Вказується, що ця війна розділа політичні сили Угорщини на два табори – прихильників нейтралітету (миру) або прихильників підтримки України (війни). Правляча коаліція відстоювала нейтралітет, невтручання у війну, що гарантувало збереження миру і спокою для громадян Угорщини. Усі опозиційні сили демонстрували прихильність до України проти Росії. Влада звинувачувала останніх у тому, що їхня проукраїнська і антипутінська діяльність складала небезпеку і загрозу поширення війни на територію Угорщини. Наголошується, що завдяки такій позиції Фідес-ХДНР в цілому по Угорщині і особливо серед закордонних угорських спільнот здобув переконливу перемогу, а опозиційний блок із шести партій, хоч і переконливо переміг у 17 з 18 округів Будапешта, в цілому по країні зазнав значної поразки. Висвітлюються основні причини неочікуваної перемоги правлячої коаліції Фідес – ХДНП на цих виборах. Серед них: коаліція гнучко поєднала центристські і правоцентристські цінності, синтезувала їх і вивищилася над вузькопартійними інтересами, перетворилася на широкий народний фронт угорської нації. Зазначається й те, що упродовж 12-ти річного перебування при владі в країні було завершено трансформаційні перетворення: прийнято новий Основний закон (конституцію), сформовано відповідне законодавство, запроваджено національно-демократичну модель політичної і економічної влади, що відповідала державним і єесевським стандартам. Внутрішня політика спрямовувалася на розвиток традиційних галузей економіки і формування сучасних форм господарювання. Відносно високий економічний розвиток країни було забезпечено завдяки ефективному використанню іноземних інвестицій, міжнародних ринків, які далеко не обмежуються країнами ЄС. Угорщина розвиває тісне співробітництво з країнами усіх регіонів, якщо забезпечуються її національні інтереси. Велика увага приділяється підтримці і захисту угорських спільнот, які мешкають у сусідніх з Угорщиною державах (Румунії, Словаччині, Сербії, Україні). На законодавчому рівні статус закордонних угорців у порівнянні з угорцями самої країни практично прирівнюється. Політика національного єднання, визнання угорців, незалежно від країни їхнього проживання, членами єдиної угорської нації, набула загального схвалення. Сконцентрованість внутрішньої та зовнішньої політики на пріоритеті угорських інтересів допомогла Фідесу перетворитися на авторитетну і надійну політичну силу країни, яка цивілізованими методами бореться за майбутнє Угорщини, всебічний розвиток її народу, збереження ідентичності угорських закордонних спільнот, недопущення асиміляції, масової еміграції та обмеження їх прав за національними ознаками. Крім того, правлячій коаліції вдалося сформувати надійний фінансовий, кадровий, медійний потенціал, значною мірою розширити електоральне поле своєї діяльності, з яким жодна опозиційна політична сила конкурувати не в змозі, особливо під час виборів до Державних Зборів. Проаналізовано якісний склад нового парламенту. Висвітлюється перебіг обрання нового Президента Угорщини 9 березня, спікера новообраного парламенту, його заступників та керівників парламентських фракцій 2 травня, і насамкінець – Прем’єр-міністра Угорщини 16 травня та затвердження нового уряду країни на чолі з Віктором Орбаном 24 травня. Велика увага приділяється формуванню угорсько-українських відносин. Аналіз політичних процесів під час виборчої кампанії та у перші місяці після завершення виборів, зокрема ставлення Будапешта до агресії РФ проти України, до формування угорсько-українських взаємин, дозволив зробити висновки, що пріоритети міжнародної діяльності правлячої коаліції Угорщини залишатимуться незмінними: служіння інтересам угорської нації на усіх територіях її проживання, зокрема підтримка, захист і надання допомоги угорським національним спільнотам у Румунії, Словаччині, Сербії та Україні. Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. підтвердили, що ці принципи є незмінними і продовжують носити зобов’язальний характер у діяльності владних інституцій Угорщини. Підкреслюється, що рівень розвитку двосторонніх відносин Угорщини із сусідніми державами узалежнюватиметься від того, наскільки будуть забезпечуватися інтереси угорських закордонних спільнот (надання подвійного громадянства, статусу автономії для спільноти, формування умов культурно-освітнього розвитку на національній мові і традиціях). У такому ж стані перебуватимуть і угорсько-українські відносини. Угорщина підтримує територіальну цілісність України, її європейський вибір, засуджує російську агресію, підтримує санкційну політику ЄС проти РФ, надала притулок для 800 тис. біженців з України. Понад 100 тисяч осіб з України перебуває в Угорщині нелегально. Угорщина дозволила з 19 липня транзит зброї інших держав через її територію до України. Але вона продовжує зберігати нейтралітет у російсько-українській війні, підтримує енергетичні санкції ЄС проти РФ у такий спосіб, щоб це не зашкодило її економічним іитересам. Водночас вона не погоджується на застосування щодо угорської спільноти Закарпаття низки положень законів про освіту та порядок застосування української мови як державної на території України, що набули чинності в 2017 та 2019 рр. Наголошується, що врегулювання культурно-освітніх питань угорської спільноти Закарпаття має стати пріоритетним завданням для обох країн.

19

War drama as a living reality

51%

Briukhovetska L.

|

2023

|

tom 34

|

nr 43

9-28

EN

Since 2014, the Russian aggression in Ukraine has prompted filmmakers to master a new genre of war drama to tell the stories of those who serve in the Ukrainian army or the territorial defense, as well as those who contribute to the war effort as volunteers. The article discusses Ukrainian war drama films: Cyborgs. Heroes Don’t Die, Call Sign Banderas, Mother of Apostles, Ilovaysk 2014. Donbas Battalion, Sniper. The White Raven. These films integrate war drama with other genres such as detective stories, adventure films, and psychological drama. They also refer to some archetypal themes and conflicts in order to frame the current experience of the war. However, it will be argued that these films do not simply reuse the existing genre models, but complicate them. They refresh war drama by prioritizing the concrete experience of the ongoing war against Russian aggression over the genre conventions. Ukrainian war drama shows not a game of war but the truth of war. It tells the real stories of the bravery of ordinary people who fight against Russian aggression.

20

Oсобливості оновлення стратегій комунікації інститутів влади в умовах російської агресії (на прикладі комунікацій Президента України)

51%

Tsikul I.

Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne

|

2023

|

tom 9

|

nr 1

37-53

EN

The article analyzes the features of updating communication strategies of power institutes in the conditions of Russian aggression (on the example of the communications of the President of Ukraine). Considering the communication strategies of power institutes from the standpoint of an interactionist approach, which involves the interaction of equal subjects, the author defines their activities as political actors, aimed at creating a stable information space, which helps to maximize the involvement of all interacting actors participating in communication processes. A systematic analysis of the communication practices of power institutes in Ukraine allows us to assert the need to optimize the communication activities of political actors. The practices of implementing communication strategies of power institutes in Ukraine are characterized by a number of problems related to information openness and communication ability. Institutions of power in the conditions of martial law attach great importance to communication, which was reflected in the renewal of the communication strategy of the President of Ukraine. Features of V. Zelenskyi's communication strategy are defined as (1) constant presence in the national media space, (2) communication ability in the international arena, and (3) active use of the space of social networks. The specified features can be considered as specific markers of communication during the period of military aggression of the Russian Federation against Ukraine.

PL

Artykuł analizuje cechy aktualizacji strategii komunikacyjnych instytucji rządowych w warunkach rosyjskiej agresji (na przykładzie komunikatów Prezydenta Ukrainy). Rozpatrując strategie komunikacyjne instytucji rządowych z punktu widzenia podejścia interakcjonistycznego, polegającego na interakcji równorzędnych podmiotów, autor definiuje ich działania jako aktorów politycznych, mające na celu stworzenie stabilnej przestrzeni informacyjnej, która pomaga maksymalizować zaangażowanie wszystkich oddziałujących aktorów w procesach komunikacyjnych. Systematyczna analiza praktyk komunikacyjnych instytucji rządowych na Ukrainie pozwala stwierdzić potrzebę optymalizacji działań komunikacyjnych aktorów politycznych. Praktyki wdrażania strategii komunikacyjnych instytucji rządowych na Ukrainie charakteryzują się szeregiem problemów związanych z otwartością informacyjną i zdolnością komunikacyjną. Instytucje władzy w warunkach stanu wojennego przywiązują dużą wagę do komunikacji, co znalazło odzwierciedlenie w odnowie strategii komunikacyjnej prezydenta Ukrainy. Cechy strategii komunikacyjnej W. Zełenskiego to (1) stała obecność w ogólnopolskiej przestrzeni medialnej, (2) umiejętność komunikowania się na arenie międzynarodowej oraz (3) aktywne korzystanie z przestrzeni portali społecznościowych. Wymienione cechy można uznać za swoiste wyznaczniki komunikacji w okresie agresji zbrojnej Federacji Rosyjskiej na Ukrainę.

UK

У статті здійснено аналіз особливостей оновлення стратегій комунікації інститутів влади в умовах російської агресії (на прикладі комунікацій президента України). Розглядаючи стратегії комунікації інститутів влади з позиції інтеракціоністського підходу, що передбачає взаємодію рівноправних суб’єктів, автор визначає їх діяльність політичних акторів, спрямовану на створення стійкого інформаційного простору, яка сприяє максимізації залучення всіх взаємодіючих акторів, що беруть участь у процесах комунікації. Системний аналіз практик комунікації інститутів влади в Україні дозволяє стверджувати про необхідність оптимізації комунікативної діяльності політичних акторів. Практики впровадження стратегій комунікації інститутів влади в Україні характеризуються низкою проблем, пов’язаних з інформаційною відкритістю та комунікаційною спроможністю. Інститути влади в умовах воєнного стану надають важливого значення комунікації, що знайшло своє відображення в оновленні стратегії комунікації президента України. Особливостями стратегії комунікації В. Зеленського визначено (1) постійну присутність у національному медіа-просторі, (2) комунікаційну спроможність на міжнародній арені та (3) активне використання простору соціальних мереж. Означені особливості можна розглядати як специфічні маркери комунікації періоду військової агресії рф проти України.