Wyniki wyszukiwania - Biblioteka Nauki

1

Cannabis, Moral Entrepreneurship, and Stigma: Conflicting Narratives on the 26 May 2016 Toronto Police Raid on Cannabis Shops

100%

Müller T.

Qualitative Sociology Review

|

2019

|

tom 15

|

nr 2

148-171

EN

On May 26, 2016, the police raided 43 cannabis dispensaries in Toronto, Canada, making 90 arrests. This article aims to describe the narrative of the responsible state agencies concerning the police raid and compare it to the narrative of those who opposed it, such as activists, as well as consumers and sellers of cannabis. While such concepts as moral entrepreneur, moral panic, and moral crusade have traditionally been used to study those in power, I will employ them to explore both the state narrative and ways in which counterclaims-makers resisted it. In order to do so, I will further develop the concept of moral entrepreneurship and its characteristics by relating it to studies of moral panics and social problems. This article will be guided by the following question: How did each party socially construct its cannabis narrative, and in what way can we use the concept of moral entrepreneurship to describe and analyze these narratives as social constructions? I have investigated the media coverage of the raid and ethnographically studied shops in Toronto in order to study the narratives. My findings show that both parties used a factual neutral style, as well as a dramatizing style. The later includes such typical crusading strategies as constructing victims and villains and presenting the image of a dystopian social world. In order to explain the use of these strategies, we will relate them to the shifting wider social and historical context and to the symbolic connotation of cannabis shops in Toronto in particular and in Canada as a whole.

2

Scientific exchange in the Baltic Sea region during the Cold War – an ongoing transnational Oral History Project

75%

Söhner F. , Halling T. , Hansson N.

Wrocławski Rocznik Historii Mówionej

|

2023

|

tom 13

26-35

EN

Science communication, especially science diplomacy, is seen as a means to remain in the conversation in times of political crisis, including the Cold War era. In this paper, drawing on experiences from an ongoing oral history project within the ‘Bridging the Baltic’ network, which is interested in knowledge transfer during the Cold War and afterwards in northern Europe, we look at pitfalls of international interview projects in medicine, e.g. the influence of the chosen language in international interview projects.

3

Storytelling as a Qualitative Approach for Organizational Management

63%

Vivek R. , Nanthagopan Y.

|

tom 31

|

nr 2

113-122

UK

Мета роботи: Мета цього дослідження - вивчити роль сторітелінгу як якісного підходу в організаційному управлінні, зосередившись на цінностях та емоціях, що передаються через наративи. Дослідження спрямоване на вивчення потенціалу сторітелінгу для зміцнення зв'язків, підтримки мереж та покращення адаптивності людей, водночас вирішуючи проблему відсутності узгодженості у цій сфері. Дизайн / Метод / Підхід дослідження: У цьому дослідженні використовувалася стратегія вторинного дослідження. Результати дослідження: У цьому дослідженні автори доводять, що наратив має вирішальне значення для ефективного організаційного управління та лідерства. Однак, незважаючи на значущість і творчий підхід до розвитку якісних досліджень в управлінні, зростання кількості наративних методів призвело до відсутності узгодженості в цій галузі. Теоретична цінність дослідження: Теоретичні висновки цього дослідження підкреслюють важливість компетентного організаційного управління та лідерства в сторітелінгу. Це дослідження підкреслює, що сторітелінг є важливим інструментом для передачі цінностей та емоцій, а також для створення зв'язків і мереж підтримки, досліджуючи функцію наративу в управлінні. Зростання популярності методів сторітелінгу, однак, також підкреслює відсутність послідовності в цій сфері. Дослідження закликає до подальшого вивчення взаємозв'язку між сторітелінгом та адаптацією людини, а також валідності сторітелінгу як методології для якісних управлінських досліджень. Отримані результати допомагають прояснити теоретичні основи сторітелінгу та його використання в корпоративних ситуаціях. Практична цінність дослідження: Хоча в літературі визнаються значні емоційні та психологічні переваги, пов'язані з використанням сторітелінгу в дослідженнях, не було жодних доказів зв'язку між поліпшенням адаптивності людини та використанням сторітелінгу в дослідженнях. У цьому дослідженні авторка доводить, що наратив має вирішальне значення для ефективного організаційного управління та лідерства. Незважаючи на важливість і творчий підхід до розвитку якісних управлінських досліджень, зростання поверхових методів призвело до відсутності узгодженості в цій галузі. Оригінальність / Цінність дослідження: У цій статті розглядається застосування сторітелінгу в управлінні організацією і те, як сторітелінг використовується як інструмент якісного дослідження. Обмеження дослідження / Майбутні дослідження: Дослідження було зосереджене на вторинних дослідженнях, а отже, може бути обмежене результатами попередніх досліджень.

EN

Purpose: The purpose of this study is to explore the role of storytelling as a qualitative approach in organizational management, focusing on the values and emotions conveyed through narratives. The research aims to explore the potential of storytelling to strengthen connections, support networks, and improve people's adaptability, while addressing the lack of coherence in this area. Design/Method/Approach: This study used a secondary research strategy. Findings: Throughout this study, the author makes the case that narrative is critical to effective organizational management and leadership. However, meaningful and creative in developing qualitative research in management is, the growth of story methods has resulted in a lack of consistency in the field. Theoretical Implications: The theoretical findings of this study emphasize the importance of competent organizational management and leadership in storytelling. This study emphasizes that storytelling is an important tool for communicating values and emotions, as well as for creating connections and support networks, exploring the function of narrative in management. The growing popularity of storytelling methods, however, also highlights the lack of consistency in this area. The study calls for further research into the relationship between storytelling and human adaptation, as well as the validity of storytelling as a methodology for qualitative management research. The results help to clarify the theoretical foundations of storytelling and its use in corporate situations. Practical Implications: Although literature acknowledges significantly emotional and psychological advantages associated with using storytelling in studies, there has been no evidence of the link between improving human adaptability and using storytelling in research. Throughout this study, the author makes the case that narrative is critical to effective organizational management and leadership. Although essential and creative in developing qualitative management research is, the growth of story methods has resulted in a lack of consistency in the field. Originality/Value: This paper addresses the application of storytelling to organization management and how storytelling is used as a tool for qualitative research. Research Limitations/Future Research: The research was primarily focused on secondary research and, therefore, could be limited to previous research findings.

4

Narracja w pedagogice – znaczenie, badania, interpretacje

63%

Nowak-Dziemianowicz M.

|

2014

|

nr 2(102)

7-44

EN

The author addresses the position of narratives in the field of educational studies, the meaning of narratives, methodological conditions for research into narratives as well as the possibilities and limits of interpretation related to narrative research. The author argues for the importance of narratives for educational studies, because as a field of knowledge and academic discipline it relies on access to particular forms of individual experience. Educational studies need access to experience related to the subjectivities of those involved in educational processes – educators and pupils. Narratives as a departure point for learning about and understanding another person, her relations with others, intentions and course of her educational actions – as an educator or a pupil – is an important area for educational studies, which promises to open new perspectives of knowledge.

5

Is Homicide a Turning Point in the Life of Perpetrators? A Narrative Analysis of the Life Stories of Marginalized and Middle-Class Male Homicide Offenders in Metropolitan Buenos Aires, Argentina

63%

Di Marco M. H.

Qualitative Sociology Review

|

2022

|

tom 18

|

nr 4

110-131

EN

This paper aims to analyze the relevance given to violent deaths and imprisonment by male homicide perpetrators in their biographical reconstructions. Drawing on narrative criminology, this study examines the offenders’ emic terms, rationalities, and stories. The analysis is based on seventy-three purposefully selected narrative-biographical interviews and field observations in prisons and homes of former convicts (2016-2020) in Metropolitan Buenos Aires, Argentina. The corpus was analyzed following an inductive thematic coding strategy using ATLAS.ti. Three central narratives about homicide and incarceration emerged: “opportunity,” “rock bottom,” and “disruptive.” For most, homicide was described as a biographical opportunity to rethink their lives, pursue new pathways, and “stabilize” a previously uncontrolled lifestyle. However, homicides perpetrated by respondents with higher socioeconomic status were disruptive events. Participants used stoic rationality-the positive appraisal of painful experiences-to structure their sense-making and stories of violence. This rationality permeated perpetrators’ presentations of themselves, their turning points and lived experiences, and the violence performed and suffered. This paper grapples with the widespread assumption that homicide is a radical change in the lives of offenders and questions the universal meaning of violent death. Performing violence is not only neutralized but is also seen as an expected and inaugural event in life stories, dependent on the worldviews of the social actors.

6

The Grodzka Gate – NN Theatre Center: Oral History and History Telling

51%

Zinczuk A.

Historyka Studia Metodologiczne

|

2011

|

tom 41

7

Gegenwärtige Geschichtsnarrative zu den Silesian Texans als Gegenstand transnationaler Global Silesian Studies

32%

Kubik A.

Wortfolge. Szyk Słów

|

2023

|

tom 7

1-43

EN

In this article, selected contemporary historical articles with narratives about the Upper Silesian emigrants to Texas in the 19th century, the so-called Silesian Texans, are cited and discussed. The attributions of national categories with regard to identity, language, cultural and local origin are critically examined. The method used is comparative imagology according to the “Aachener Programm”. This is especially suitable for alike studies in transnational areas such as Upper Silesia and its oversea diaspora in Texas, USA. The cited sources of the last three decades are contrasted with the latest scholarly findings regarding research on the Silesian Texans, as well as the (Upper) Silesian language itself. This article can be seen as a survey of current sources on the phenomenon of the Silesian Texans, as well as a critical discussion of them. The study highlights historical errors and anachronisms in historical narratives in which the Silesian Texans’ region of origin is perceived as neither multicultural nor transnational according to its character as a borderland.

PL

W niniejszym tekście przedstawiono i omówiono wybrane artykuły ze współczesnymi narracjami historycznymi na temat górnośląskich emigrantów do Teksasu w XIX wieku, tzw. śląskich Teksańczyków/Silesian Texans. Krytycznej analizie poddane zostały występujące w nich atrybucje kategorii narodowych w odniesieniu do tożsamości, języka, pochodzenia kulturowego i miejsca. Zastosowana metoda to imagologia porównawcza według „Aachener Programm/Programu z Akwizgranu”. Jest ona szczególnie przydatna do tego typu badań na obszarach transnarodowych, takich jak Górny Śląsk i jego zamorskie formy w Teksasie w USA. Przytoczone źródła z ostatnich trzech dekad są zestawione z najnowszymi wynikami badań nad śląskimi Teksańczykami, jak również nad językiem (górno) śląskim. Artykuł można traktować jako przegląd aktualnych źródeł na temat fenomenu śląskich Teksańczyków, jak również ich krytyczną dyskusję. Studium wskazuje na błędy historyczne i anachronizmy w narracjach historycznych, w których region pochodzenia śląskich Teksańczyków nie jest postrzegany zgodnie z jego charakterem jako region pogranicza, zatem ani jako region wielokulturowy, ani transnarodowy.

DE

In diesem Artikel werden ausgewählte Beiträge mit gegenwärtigen Geschichtsnarrativen zu den oberschlesischen Auswanderern nach Texas im 19. Jahrhundert, den sog. Silesian Texans, vorgestellt und besprochen. Dabei werden die darin vorkommenden Zuschreibungen von nationalen Kategorien hinsichtlich der Identität, Sprache, kulturellen und ortsgebundenen Herkunft kritisch hinterfragt. Die dabei verwendete Methode ist die komparatistische Imagologie nach dem „Aachener Programm“. Diese eignet sich in besonderer Weise für derartige Untersuchungen in transnationalen Gebieten wie Oberschlesien und ihren Überseeformen in Texas, USA. Die angeführten Quellen aus den letzten drei Jahrzehnten werden neuesten wissenschaftlichen Erkenntnissen hinsichtlich der Forschung zu den Silesian Texans wie auch der (ober)schlesischen Sprache gegenübergestellt. Der Artikel kann als Bestandaufnahme aktueller Quellen zum Phänomen der Silesian Texans wie auch als ihre kritische Besprechung verstanden werden. In der Untersuchung werden historische Fehler und Anachronismen in den Geschichtsnarrativen aufgezeigt, in denen die Herkunftsregion der Silesian Texans nicht ihrem Charakter als ein Grenzgebiet entsprechend, weder multikulturell noch transnational wahrgenommen wird.