Wyniki wyszukiwania - Biblioteka Nauki

1

Współczesne wyzwania współpracy instytucjonalnej Tajwanu w regionie Azji i Pacyfiku

100%

Trojnar E.

Krakowskie Studia Międzynarodowe

|

2015

|

nr 3

145-160

EN

Taiwan’s limited participation in international organizations and institutions depends heavily on its unique, but troublesome position in the world. It results from the fact that in 1949, the Nationalist Party authorities of the Republic of China were established on Taiwan, after the lost war on the continent. Meanwhile, the victorious Communist Party established the People’s Republic of China in the mainland. Throughout the course of the history of divided China, both governments competed for the representation of China in international organizations, however Taiwan’s international presence was largely limited. For example, in 2015 Taiwan participated in 37 international organizations, in addition to the observer’s status in 21 other, most of them of a regional range. It resulted from the development of some alternative strategies, markedly exemplified by Taiwan’s participation in international organizations and institutions in the Asia-Pacific region.

2

Seeing the EU from Outside its Borders: Changing Images of Europe

100%

Chaban N. , Holland M.

Baltic Journal of European Studies

|

2013

|

tom 3

|

nr 3

3-12

EN

This paper outlines the importance of the studies of EU external perceptions in the Asia-Pacific region in the times of global multipolar redesign and an ongoing eurozone sovereign debt crisis. It links understanding of the concepts of EU external images and EU international ‘branding’ to the conduct of the EU’s foreign policy. The paper also details the methodology of the transnational comparative research project ‘The EU in the Eyes of Asia Pacific’ which informs all contributions to this Issue. The paper then presents those contributions which explore EU external perceptions in nine Asia-Pacific locations, members of the Asia-Europe Meeting (ASEM) process: China, Japan, South Korea, India, Singapore, Thailand, Australia, New Zealand, and Russia.

3

Ranking Asia-Pacific cities: Economic performance of multinational corporations and the regional urban hierarchy

88%

Csomós G. , Derudder B.

Bulletin of Geography. Socio-economic Series

|

2014

|

tom 25

|

nr 25

69-80

EN

Over the past decade the world economy has undergone significant changes with an impact not only on national economies but also on the key cities from which that world economy is largely being controlled. In this study, we use Forbes’ ‘Global 2000’ data on the headquarter location and size of the world’s leading multinational corporations in order to examine the shifting relative position of leading Asia-Pacific cities as command and control centres in this increasingly important part of the world economy. Comparing cities’ positions in 2006 and 2011, we present that Tokyo, which assumed a leading role in the region for decades, has seen a major decline in its command and control function, while Beijing now represents almost as much as command and control as the Japanese capital. Beijing’s fast growth in command and control is also found for Chinese cities, albeit that Beijing clearly dominates the other Chinese cities. In addition, we present that shifting patterns of command and control also hinge on the sectors dominating the Forbes 2000 ranking.

4

Promoting Free Trade in Asia-Pacific – CPTPP as an Answer to Trump’s Protectionism

63%

Majchrowska E.

|

2019

|

nr 3

119-134

EN

Dynamic changes occurring in the structure of world economy are reflected in the activities of particular countries which, owing to the multilateral negotiations stalemate, have been searching for alternative opportunities to access other markets. The analysis of the transformations which have taken place clearly indicates that new trends in world trade have emerged, which is manifested, among other things, by concluding new RTAs, among which the mega-regional trade blocs (MRTAs) are of paramount importance to world economy. This certainly included the TPP, which had been subject to negotiations by 12 countries at various levels of economic development. As a result of the increasingly protectionist measures taken by President Trump, the U.S., which had been a key player of the TPP, withdrew from the agreement. However, taking into account the significance of the TPP, both for its individual members, as well as world economy, the remaining 11 members decided to reactivate the agreement without its key partner since it is collectively regarded as the driving force for the regional economic integration. Thus, the resumption of the transpacific trade deal under the name Comprehensive and Progressive Agreement for Trans-Pacific Partnership (CPTPP) is pivotal from the perspective of its member states, the Asia-Pacific region, as well as world economy. It is particularly important since the success of the agreement will determine who will be deciding on the rules of trade not only in the region but even in global economy.

PL

Dynamiczne zmiany zachodzące w strukturze gospodarki światowej znajdują swoje odzwierciedlenie w działaniach poszczególnych państw, które – w związku z kryzysem na forum negocjacji wielostronnych – poszukują alternatywnych możliwości korzystniejszego dostępu do innych rynków. Analiza zachodzących zmian jednoznacznie wskazuje, że pojawiły się nowe trendy w handlu światowym, co przejawia się m.in. w tworzeniu kolejnych regionalnych umów handlowych (RTAs), z których mega-regionalne bloki handlowe (MRTAs) są szczególnie istotne dla gospodarki światowej. Do takich bez wątpienia należało TPP, które było negocjowane przez 12 państw o różnym poziomie rozwoju gospodarczego. W efekcie narastających działań protekcjonistycznych Trumpa, USA – członek o kluczowym znaczeniu – wycofały się z porozumienia. Biorąc jednak pod uwagę znaczenie TPP zarówno dla poszczególnych członków, jak i gospodarki światowej, pozostałych 11 państw zdecydowało o jego reaktywacji bez kluczowego partnera, uważając porozumienie za szczególną siłę napędową regionalnej integracji gospodarczej. Dlatego też wznowienie porozumienia transpacyficznego pod nazwą Comprehensive and Progressive Agreement for Trans-Pacific Partnership (CPTPP) jest tak istotne zarówno z punktu widzenia jego uczestników, regionu Azji Pacyfiku, jak i gospodarki światowej. Od sukcesu tej umowy może bowiem zależeć, kto będzie decydował o regułach handlu w regionie, a w nawet gospodarce globalnej.

5

Ресурсна конкуренція між провідними державами на початку ХХІ ст.

44%

Fesenko M.

Проблеми всесвітньої історії

|

2023

|

nr 22

152-181

EN

The article examines the problem of resource competition between the leading participants of international relations. It is shown that the entry of developing countries into the international arena and the growing competition for access to energy resources remain serious challenges to the system of relations that has developed in the world energy sector. In the second half of the XXth century the transition of the resource base of states under state control and management began. The revision of the conditions for access to their resources and the strengthening of the positions of national companies largely determined the change in the balance of power in the production of hydrocarbons. The rapid reduction of the planet’s resource base largely determines the direction of development of the world economy and politics, as well as geopolitics. The current situation contributes to the growth of the interest of researchers and members of the business community in studying the essence of competition and the mechanisms of its action, as well as the approaches of researchers to its analysis. It has been proven that in the absence of urgent and coordinated action, the rapid increase in the inefficient use of natural resources will continue to create an incompatible burden on the environment. Today, there is an increase in the use of natural resources, unevenly distributed between countries and regions of the world. In this context, international exchange and cooperation can make a significant contribution to systemic change. Country leaders are responsible for shaping policy and decision-making and have the tools needed to bring about change for the better, including transformation at the local, national and global levels. A further test for the existing system of relations in the global energy sector may be the toughening of the positions of national oil and gas companies in the technological field. By making this strategic priority and invading areas that were previously considered the exclusive prerogative of the West, national companies are gradually shifting the center of gravity of competition in the industry to technology. Obviously, the ability of ambitions on the world stage and the ability to withstand competition for energy resources in the coming years will be tested precisely in these coordinates.

UK

У статті досліджується проблема ресурсної конкуренції між провідними учасникмаи міжнародних відносин. Показано, що вихід країн, що розвиваються, на міжнародну арену і конкуренція, що загострюється, за доступ до енергетичних ресурсів залишаються серйозними викликами системі відносин, що сформована у світовій енергетиці. У другій половині XX ст. почався перехід ресурсної бази країн під національний контроль та управління. Перегляд умов доступу до їх ресурсів та поступове посилення позицій національних компаній багато в чому визначили зміну балансу сил у сфері виробництва вуглеводнів. Стрімке скорочення ресурсної бази планети багато в чому визначає напрямок розвитку світової економіки та політики, а також геополітики. Ситуація, що складається, сприяє зростанню зацікавленості дослідників та членів бізнес-спільноти у вивченні сутності конкуренції та механізмів її дії, а також підходів дослідників до її аналізу. Доведено, що за умов відсутності невідкладних та скоординованих дій швидке зростання неефективного використання природних ресурсів продовжить створювати несумісне зі стійкістю навантаження на довкілля. Нині констатується зростання використання природних ресурсів, що нерівномірно розподілені між країнами та регіонами світу. В цьому контексті міжнародні обмін та співробітництво здатні зробити істотний внесок у зміни системного характеру. Лідери країн відповідальні за формування політики та прийняття рішень і вони мають у своєму розпорядженні інструменти, які необхідні для змін на краще, включаючи трансформацію на місцевому, національному та глобальному рівнях. Подальшим випробуванням для існуючої системи відносин у світовій енергетиці може стати посилення позицій національних нафтогазових компаній у технологічній сфері. Роблячи це стратегічним пріоритетом і вторгаючись у сфери, які раніше вважалися винятковою прерогативою Заходу, національні компанії поступово зміщують центр тяжкості конкурентної боротьби в галузі у сферу технологій. Очевидно, спроможність амбіцій на світовій арені та здатність витримувати конкуренцію за енергетичні ресурси найближчими роками випробовуватиметься саме у цих координатах.