Wyniki wyszukiwania - Biblioteka Nauki

1

Russian economic nationalism and the vectors of Russian foreign policy

100%

Lisiakiewicz R.

|

nr 2(33)

109-130

RU

В этой статье автор хочет проверить влияние экономического национализма на изменения во внешней политике России. В своем анализе он обратится к неоклассическому реализму, который показывает, как сочетать вопросы распределения силы в международных отношениях с влиянием внутреннего уровня государства на формирование внешней политики. С точки зрения неоклассического реализма, экономический национализм это переменная, которая формирует восприятие экономических вызовов, с которыми сталкивается Россия. Автор показывает также, что экономический национализм связан с протекционистской политикой Российской Федерации. Таким образом, он влияет на формирование процессов внутри страны и за ее пределами. Автор признает, что в процессе формирования российских внешнеполитических решений экономический национализм должен быть cвязан с другими факторами, прежде всего с вопросами безопасности и общей стратегической культурой России, чтобы получить окончательный набор предпосылок, определяющих сдвиги России во внешней политике. Напряженность, связанная с ролью ЕС и НАТО в странах Восточной Европы, явно повлияла на уровень сотрудничества между Россией и Западом. Тем не менее экономические вопросы в этом отношении также были крайне важны. Силовое положение России основывалось на экономическом потенциале.

EN

In this article, the author wants to test the impact of economic nationalism on the change in Russia’s foreign policy. The author will refer to neoclassical realism, which shows how to combine the issues of power distribution in international relations with the influence of the domestic level of the state on the process of creation of the foreign policy. In terms of neoclassical realism, economic nationalism is a variable that shapes the perception of the economic challenges facing Russia. The author also points out that economic nationalism is also related to the protectionist policy of the Russian Federation. Thus, it influences the shaping of processes within and outside the country. The author recognizes that in the process of creating the Russian foreign policy decisions, economic nationalism should be linked to other factors, especially security issues and Russia’s general strategic culture, in order to obtain the final set of premises that will determine Russia’s shifts in foreign policy. The tensions related to the role of the EU and NATO in the countries of Eastern Europe clearly influenced the level of cooperation between Russia and the West. Nevertheless, economic issues in this regard were also extremely important. Russia’s power position was based on the economic potential.

2

Szanghajska Organizacja Współpracy jako element zarządzania regionalnego Federacji Rosyjskiej

67%

Kozioł A.

|

tom 1(16)

27-47

EN

Since the fall of the Union of Soviet Socialist Republics, the Russian Federation has been trying to regain its importance in the global arena. One way of restoration of influence in the world is to build a multipolar order, including the establishment of regional alliances. Shanghai Cooperation Organization is one of such attempts in the region of Central Asia, and even the entire Asian continent. Therefore, drawing attention to the role of Russian Federation in the development of this structure appears to be important, especially when considering the growing significance of Central Asia as a result of the construction of the New Silk Road. Russian authorities, however, do not limit their involvement to the single structure. At the same time they are working on development of other organizations, aimed at building their influence in the world. By such actions Russian Federation is trying to minimize the significance of the People’s Republic of China, European Union and United States of America, especially in the so-called near abroad.

RU

Со временем распада Союза Советских Социалистических Республик Рос- сийская Федерация пытается вернуть свое значение на международной аре- не. Одним из способов восстановления влияния в мире является образо- вание многополярного порядка, в том числе формирование региональных альянсов. Шанхайская организация сотрудничества является одной из та- ких попыток не только в регионе Центральной Азии, но даже на всем ази- атском континенте. Поэтому привлечение внимания к роли Российской Фе- дерации в развитии этой структуры представляется важным, особенно если учесть растущее значение Центральной Азии в результате строительства Но- вого Шелкового Пути. Однако российские власти не ограничивают свое уча- стие до одной структуры. В то же время они работают над развитием дру- гих организаций, направленных на восстановление своего значения в мире. Подобными действиями Российская Федерация пытается свести к миниму- му значение Китайской Народной Республики, Европейского Союза и Сое- диненных Штатов Америки, особенно в так называемом ближнем зарубежье.

3

Teologiczna ocena gospodarki lub Ekonomika oczami prawosławnego teologa

59%

Иванов С. , Рахимов Д. , p. , Ławreszuk M. , Kostiuczuk J. , Ignatiuk K. , p. , Ławreszuk M. , Ignatiuk K.

|

nr 19

RU

Zrozumienie prawdziwego celu ekonomiki. Obfitość i sytości prowadzi do śmierci.

4

Polska leksykografia terminologiczna z komponentem rosyjskim z zakresu ekonomii, handlu i zarządzania. Bibliografia słowników wydanych w latach 1887–2015

51%

Wojan K.

|

nr 3

467-487

EN

The article contains a list of 149 Polish terminological dictionaries in the field of economics, trade, management (each including the Russian language), published in Poland during the years 1887–2015. The bibliography is composed in chronological order. The purpose of the article is to present the richness of terminography written by Polish specialists. The material in question has been excerpted and catalogued on the basis of bibliographical sources, scientific publications, publishing and library catalogues available at the time. The fact that so much bibliographical material has been collected proves that for publishers, Russian is still a prestigious language, which enjoys a high social and communicative status. The bibliography exemplifies editorial dynamics and welcoming attitude towards the Russian language on the part of national publishing agencies and scientific centers.

RU

Настоящая статья представляет собой библиографический перечень 149 лексикографических изданий по экономике, торговле и менеджменту, изданных в Польше в 1887–2015 гг., языковым компонентом которых является русский. Главная цель работы экспонировать богатство терминографических работ, составленных польскими специалистами. Материал к библиографии собран и каталогизирован на основе библиографических источников, научных трудов, подписных каталогов и каталогов научных библиотек. Составление такого обширного библиографического перечня свидетельствует, несомненно, о том, что русский язык все время относится к группе престижных языков с высоким общественно-коммуникационным статусом, значимых в межкультурных контактах. Настоящая библиография отражает издательскую динамику в Польше и открытость на русский язык.

5

Реалізація методологічних підходів до оцінки знань у наукометричних базах

51%

Sazonets I. L.

|

2015

|

nr 4

77-85

RU

Исследованы методологические подходы к оценке знаний в современном информационном пространстве, определены наукометрические базы как основные инструменты реализации экономики знаний, проанализированы главные наукометрические базы и индексы

EN

Informatization of world science predetermined the emergence of new tools for measurement and evaluation of the work of a scientist in quantitative aspect and the creation of scientometric databases, respectively. The existence of different approaches to the assessment of knowledge with the use of the global scientometric databases confirms the relevance of this research. The aim of the research is the systematization of methodological approaches to the assessment of the knowledge accumulated in scientometric databases, and determining prospects for the development of the assessment of knowledge of Ukrainian authors in the world system of scientometric evaluation. We applied general scientific and special research methods: analysis, synthesis, comparative characteristics, theoretical generalization, system approach. In the work a scientometric database is defined as the platform that deposits (accumulates) in electronic format scientific works of scientists of different branches of knowledge and processes lists of cited literature, calculates certain quantitative indicators, based on which it is possible to analyze the influence/credibility of the activity of one or another publication, organization, scientist etc. It is stressed that the main indicator, with the help of which the assessment of knowledge is given, is the knowledge economy index. We carried out a historical review and found that the first and one of the most respected scientometric knowledge databases of the world is Web of Science, part of the platform of the Web of Knowledge. The most widely used quantitative measure that is calculated in this database is the index of efficiency. Another most famous database is Scopus, which Elsevier publishing corporation positions as the largest universal abstract database that allows tracking scientific citation of publications. In accordance with the declared policy of the corporation, this database must become the most complete and exhaustive resource for the search of literature. It was found that the projects concerning the use of the scientometric database Scopus for assessment of the scientific potential of Ukraine in general and individual subjects of scientific activities of the state at the level of the authorities of state governance began to emerge in 2009. It is stressed that only a small proportion of professional publications of Ukraine is integrated into Scopus and the Web of Science, and to analyze objectively the status of science development in the country with their help is impossible. We concluded that despite the inclusion of new publications into these databases, joining them is a complex and lengthy process. Out of several thousand of journals, the Web of Science selects about 10–12, Scopus ~ 50%. The review procedure lasts for almost a year and in case of rejection the renewed request for registration can be submitted only in 2 years. The assumption was adopted about the development of the assessment of knowledge by means of the most famous global scientometric databases in Ukraine: much time is yet to pass until most of the periodicals from the post–Soviet territory will be included into scientific repositories–leaders and a possibility will come to provide objective assessment with their assistance. The scientific novelty of the article is in the systematization of methodological approaches to the analysis and evaluation of knowledge in the world system of scientometric evaluation and in determining the prospects for the development of this sphere in Ukraine. The practical significance of the obtained results is the use by domestic scientists of the materials of the paper to determine scientometric databases and indexes that are the most appropriate for submitting publications and collaboration with the leading periodicals of the world by the fields of knowledge. At present, in the world practice they use 4 indexes of scientific citation as the main tool for the quantitative measurement of the efficiency of the work of a scientist. The use of such indexes is the prospect of further research in the development of the knowledge economy.

UK

Інформатизація світової науки обумовила появу нових можливостей вимірювання і оцінювання праці вченого в кількісному виразі та створення наукометричних баз знань відповідно. Наявність різних підходів до оцінки знань із застосуванням світових наукометричних баз підтверджує актуальність цього дослідження. Мета дослідження – систематизація методологічних підходів до оцінки знань, акумульованих у наукометричних базах, та визначення перспектив розвитку оцінки знань українських авторів у світовій системі наукометричного оцінювання. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: аналіз, синтез, порівняльних характеристик, теоретичного узагальнення, системний підхід. У роботі наукометричну базу визначено як платформу, що депонує (акумулює) в електронному вигляді наукові праці вчених різних галузей знань і обробляє списки процитованої літератури, обчислює певні кількісні показники, на основі яких можливо проаналізувати впливовість/авторитетність діяльності того чи іншого видання, організації, науковця і т.д. Наголошено, що основний показник, за допомогою якого надається оцінка знань, – індекс економіки знань. Зроблено історичний огляд і виявлено, що першою та однією з найавторитетніших наукометричних баз знань світу є Web of Science – частина платформи Web of Knowledge. Найпоширеніший кількісний показник, що розраховують у цій базі, – індекс оперативності. Інша найвідоміша база – Scopus, яку видавнича корпорація «Elsevier» позиціонує як найбільшу універсальну реферативну базу даних, що дозволяє відстежувати наукову цитованість публікацій. Згідно з оголошеною стратегією корпорації ця база даних повинна стати найбільш повним і вичерпним ресурсом для пошуку літератури. З’ясовано, що проекти стосовно використання наукометричної бази даних Scopus для оцінки наукового потенціалу України в цілому та окремих суб’єктів наукової діяльності держави на рівні вищих органів державної влади почали з’являтися у 2009 р. Наголошено, що оскільки лише невелика частка фахових видань України інтегрована в Scopus та Web of Science, об’єктивно проаналізувати стан розвитку науки всередині країни з їх допомогою неможливо. Зроблено висновок, що, незважаючи на поповнення цих баз новими виданнями, приєднання до них – процес складний і тривалий. Із кількох тисяч журналів Web of Science обирає близько 10–12, Scopus ~ 50%. Процедура рецензування триває майже рік і в разі відхилення повторний запит на реєстрацію можна надсилати лише через 2 роки. Зроблено припущення щодо розвитку оцінки знань за допомогою найвідоміших наукометричних баз світу в Україні: мине ще чимало часу, поки більшість видань пострадянського простору буде занесено до наукових репозиторіїв-лідерів і з’явиться можливість об’єктивної оцінки з їх допомогою. Наукова новизна статті полягає у систематизації методичних підходів до аналізу і оцінки знань у світовій системі наукометричного оцінювання та визначенні перспектив розвитку цієї сфери в Україні. Практичне значення одержаних результатів – використання вітчизняними вченими матеріалів статі для визначення наукометричних баз та індексів, які є найбільш прийнятні для розміщення публікацій і співробітництва з провідними журналами світу за галузями знань. На теперішній час у світовій практиці як основний інструмент кількісного виміру ефективності праці вченого застосовують 4 індекси наукового цитування. Застосування таких індексів – подальша перспектива досліджень у розвитку економіки знань. Бібл. 11.