Wyniki wyszukiwania - Biblioteka Nauki

1

Психологічні властивості та стійкість до стресів високо-кваліфікованих легкоатлетів, які спеціалізуються у спортивній ходьбі

100%

Vasylyuk V. , Yarmoschuk O. , Yudkina C.

Path of Science

|

2018

|

tom 4

|

nr 4

2001-2006

UK

У сфері спорту існує стійкий інтерес до поведінкових стратегій спортсменів-професіоналів, тому дослідження психологічних характеристик висококваліфікованих легкоатлетів є досить актуальною темою. У статті піднімається питання особливостей спортивного середовища та проявів стресу у спортсменів. У роботі досліджено психологічні риси особистості висококваліфікованих легкоатлетів, які спеціалізуються у спортивній ходьбі, за шкалою нейротизму та екстраверсії та виявлено їхній рівень нервово-психічної стійкості. Основними чинниками стресу у спортивній діяльності є: гостра конкуренція під час спортивної боротьби, що спрямована на встановлення рекорду або перемогу над супротивником; максимальне фізичне і психологічне напруження під час цієї боротьби; систематичні, тривалі й інтенсивні спортивні тренування, що суттєво впливають на режим життя та побуту. Виокремлено два різновиди стресу у спортсменів: соціально-емоційний та тренувальний. Дослідження 12 висококваліфікованих легкоатлетів, які спеціалізуються із спортивної ходьби, показало, що більшість з них (50 %) володіють здібностями амбіверта. Вони є конкордантами та нормостеніками, які характеризуються значною емоційною стійкістю, доброю адаптованістю, стійкістю до зовнішніх впливів. Проте серед опитуваних є такі, що мають низьку та нижче середньої нервово-психічну стійкість.

EN

In the field of sports, there is a strong interest in the behavioral strategies of professional athletes, thus the study of the psychological characteristics of highly skilled athletes is a very topical issue. The article raises the question of the characteristics of the sports environment and the manifestations of stress among athletes. In the paper the psychological features of the personalities of highly qualified athletes who specialize in athletic walking on a scale of neuroticism and extraversion are investigated and the level of neuro-psychological stability of highly skilled athletes specializing in athletic walking is revealed. The main factors of stress in sports activities are: intense competition during a sporting contestation aimed at establishing a record or achieving victory over the rival; maximum physical and psychological stress during the contestation; systematic, long and intense training, which significantly affect the daily regime and everyday life. Two types of stress among athletes are singled out: social-emotional and training. A study of 12 highly qualified athletes who specialize in athletic walking showed that most of them (50 %) have ambivert abilities. They are concordants and normostenics that are characterized by significant emotional stability, good adaptability, resistance to external influences. However, among the respondents there were some with low and below average neuropsychic stability.

2

Особливості орієнтацій у важких ситуаціях менеджерів туристичного бізнесу на різних етапах професіогенезу

84%

Жарікова (Zharikova) С. S. , Угоднікова (Uhodnikova) О. O. , Влащенко (Vlashchenko) Н. N.

|

nr 7(4)

149-157

UK

В статті викладено результати емпіричного дослідження факторів копінгу, що відбивають зміст типів орієнтацій у важких ситуаціях у менеджерів туристичного бізнесу на різних етапах професіогенезу. На ґрунті теоретичного аналізу наукових джерел констатовано, що професійна діяльність персоналу, зайнятого в індустрії туризму, характеризується стресами, які стають наслідком різноманітних проблемних ситуацій. Розглянуто наукові напрацювання сучасних науковців щодо проблеми подолання стресів менеджерами туризму. Зазначено, що дослідження копінг-поведінки фахівців сфери туризму активізувалися лише у період пандемії COVID-19, котра обумовила кризу у туристській галузі. Підкреслено актуальність розгортання досліджень копінг-стратегій менеджерів у психології туризму у більш широкому ракурсі. Загальна вибірка вміщувала 216 осіб. Першу групу склали 144 студента четвертого курсу, які навчаються за спеціальністю «Туризм». До другої групи увійшло 72 фахівця зі стажем професійної діяльності у сфері туристичного бізнесу від 7 до 10 років. Для вирішення емпіричних завдань було застосовано опитувальник «Типи орієнтацій у важких ситуаціях», розроблений К. Битюцькою та О. Корнєєвим, спрямований на діагностику факторів копінгу, що окреслюють орієнтацію зусиль досліджуваних на зближення з проблемною ситуацією або на уникнення складних обставин. Для математико-статистичної обробки даних було використано t – критерій Стьюдента для незалежних вибірок. У студентів встановлено вірогідно більші показники за шкалами «Прагнення до труднощів», «Орієнтація на перешкоди», «Орієнтація на уникнення складних ситуацій», «Орієнтація на зберігання ресурсів» та «Орієнтація на ігнорування труднощів», що відбиває суперечливе поєднання орієнтацій на зближення з проблемною ситуацією та на її уникнення. Виявлені особливості типів орієнтацій у важких ситуаціях у студентів – майбутніх менеджерів туристського бізнесу - визначають вірогідність труд нощів у формуванні їх професійної компетентності та здатності якісно виконувати професійні завдання. Спеціалісти із досвідом професійної діяльності демонструють вірогідно більші показники за шкалами «Орієнтація на трудомісткість», «Орієнтація на сигнали загрози» та «Орієнтація на можливості». Отримані емпіричні результати доводять доцільність вдосконалення психологічної підготовки фахівців туристичної сфери та підкреслюють актуальність створення програми психологічного супроводу та її впровадження у систему професійної освіти спеціалістів індустрії туризму.

EN

The article presents the results of an empirical study of coping factors that reflect the content of types of orientations in difficult situations in tourism business managers at different stages of professional genesis. Based on the theoretical analysis of scientific sources, it is stated that the professional activity of personnel employed in the tourism industry is characterized by stress resulting from various problem situations. The scientific achievements of modern scientists on the problem of coping of stress by tourism managers are considered. It is noted that research on the coping behavior of tourism professionals intensified only during the COVID-19 pandemic, which caused a crisis in the tourism industry. The urgency of deploying research of coping strategies of managers in the psychology of tourism in a broader perspective is emphasized. The total sample consisted of 216 persons. The first group consisted of 144 fourth-year students majoring in Tourism. The second group included 72 specialists with experience in the field of tourism from 7 to 10 years. To solve the empirical problems, the questionnaire “Types of orientations in difficult situations” by K. Bytjuc’ka and O. Kornjejev was used to diagnose coping factors that outline the orientation of the research efforts to approach the problem situation or avoid difficult circumstances. Student’s t-test for independent samples was used for mathematical and statistical data processing. Significantly higher indicators for students are set on the scales «Striving for difficulties», «Obstacle orientation», «Escape», «Inaction» and «Insouciance». These data reflect a contradictory combination of orientations on rapprochement with the problem situation and its avoidance. The identified features of the types of orientations in difficult situations in students - future managers of the tourism business determine the likelihood of difficulties in forming their professional competence and ability to perform professional tasks. Specialists with professional experience demonstrate significantly higher performance on the scales «Thoroughness», «Threat alert» and «Opportunity orientation». The obtained empirical results prove the expediency of improving the psychological training of tourism professionals and emphasize the relevance of creating a program of psychological support and its implementation in the system of professional education of tourism professionals

3

Особливості материнства та дитинства у період війни: соціально-філософський аналіз

67%

Лугова (Luhova) М. M.

|

nr 5(2)

107-116

UK

Мати та дитина є унікальними структурами, чий зв’язок є соціально та біологічно обумовленим, а також необхідним для їх повноцінного існування. В статті розгля- даються особливості становища материнства та дитинства в період війні, з точки зору філософської науки, на прикла- ді війни в Україні 2022 року. Проведено аналіз літератури з приводу становища досліджуваних об’єктів у періоди Першої та Другої Світових війн. Досліджено особливості ре- продуктивного здоров’я жінки у період війни на прикладі історичних довідок з блокадного Ленінграду. Виявлено осо- бливості психологічного стану у дітей, що отримали досвід війни, а також описано перспективи розвитку таких дітей. Розроблено категорії дітей, що отримали «травму війни». Сім’я у воєнний час є дзеркалом динамічних процесів в су- спільстві. Батьківський або материнський інстинкт – є ос- новним в забезпеченні життєздатності дітей. Зріла материн- ська ідентичність здатна забезпечити гармонійне існування двох особистостей – мами та дитини. Досліджено поняття ПТСР. Описано механізми дії стресу на організм людини, як на збалансовану біологічну систему. Досліджено філософ- ські підходи до питання смерті та війни. Смерть розгляда- ється як найзагадковіший феномен філософської думки, який у суспільстві прийнято вважати за табу. У розрізі істо- ричної ретроспективи відношення до смерті змінюється, що є закономірним результатом розвитку науки. Війна роз- глядається як суперечливий компонент суспільства, однак із переважно негативними наслідками як у соціальному, так і в економічному аспектах. Звертаючи увагу на руйнівні на- слідки будь-якої війни, як матеріальні, так і психо-емоційні, можна знайти архаїчні витоки. Страх війні є відображенням глибинного страху смерті. Проаналізовано особливості фі- лософських концепцій щодо феномену піклування. Надано рекомендації щодо виховання позитивної особистості ди- тини під час війни. Зроблено висновки з приводу наслідків кожної війни для будь-якої спільноти. Війна, у широкому сенсі, є миттєвим запуском динамічних процесів у суспіль- стві, який виражений у всіх напрямах життєдіяльності лю- дини. Найстрашнішу шкоду війна завдає саме дітям. Почи- наючи з молодшого віку, діти можуть зберігати та інтерпре- тувати спогади про пережиті події, а отже і усвідомлювати навколишню реальність. Мати є ключовим ресурсом для почуття дитини у безпеці, а також запорука її всебічному та гармонійному розвитку навіть у часи війни.

EN

Mother and child are unique structures whose connection is socially and biologically determined, as well as necessary for their full existence. The article considers the peculiarities of the situation of motherhood and childhood during the war, from the point of view of philosophical science, on the example of the war in Ukraine in 2022. An analysis of the literature on the location of the studied objects during the First and Second World Wars. The peculiarities of women’s reproductive health during the war have been studied on the example of historical references from the siege of Leningrad. The peculiarities of the psychological state of children who have experienced war have been identified, and the prospects for the development of such children have been described. Categories of children who received «war trauma» have been developed. The family in wartime is a mirror of the dynamic processes in society. Parental or maternal instinct – is essential in ensuring the viability of children. Mature maternal identity is able to ensure the harmonious existence of two personalities – mother and child. The concept of PTSD is studied. The mechanisms of stress on the human body as a balanced biological system are described. Philosophical approaches to the issue of death and war are studied. Death is considered the most mysterious phenomenon of philosophical thought, which is considered taboo in society. In terms of historical retrospect, the attitude to death is changing, which is a natural result of the development of science. War is seen as a controversial component of society, but with mostly negative consequences in both social and economic aspects. Paying attention to the devastating consequences of any war, both material and psycho-emotional, one can find archaic origins. The fear of war is a reflection of the deep fear of death. Peculiarities of philosophical concepts concerning the phenomenon of care are analyzed. Recommendations for the upbringing of a positive personality of a child during the war are given. Conclusions are drawn about the consequences of each war for any community. War, in a broad sense, is an instantaneous start of dynamic processes in society, which is expressed in all areas of human life. The worst damage to war is to children. From an early age, children can store and interpret memories of past events, and thus become aware of the surrounding reality. The mother is a key resource for the child’s sense of security, as well as a guarantee of its comprehensive and harmonious development, even in times of war.

4

The problem of loneliness and coping with stress in the context of life situations experienced by war refugees (based on the research conducted in Rivne, Ukraine)

67%

Petrenko O. , Balika L. , Koval K.

Zeszyty Naukowe Collegium Witelona

|

2024

|

tom 1

|

nr 50

69-96

PL

Artykuł analizuje problem samotności i radzenia sobie ze stresem w kontekście sytuacji życiowych doświadczanych przez uchodźców wojennych na przykładzie badania empirycznego 304 uchodźców wewnętrznych (IDPs) w Równem. Okazało się, że przesiedleńcy wewnętrzni są obecnie najbardziej narażoną kategorią ludności: doświadczyli pogorszenia sytuacji materialnej i społecznej, jaką mieli przed przesiedleniem, są niestabilni emocjonalnie i wyczerpani psychicznie z powodu traumatycznych wydarzeń, których doświadczyli. Stres, niepokój, strach i niepewność stały się typowymi reakcjami osób przesiedlonych w każdym wieku. Stan psychoemocjonalny uchodźców wojennych powoduje poczucie wyobcowania, silny stres i samotność – zjawiska, które wynikają z wielu czynników związanych z wojną jako jedną z najbardziej dotkliwych sytuacji kryzysowych. Ministerstwo Edukacji i Nauki przyznało międzynarodowy projekt „Oblicza stresu i samotności w kontekście wojennych migracji” (listopad 2023 – wrzesień 2024) w ramach programu Nauka dla Społeczeństwa II, który obejmuje badanie porównawcze z udziałem grup uchodźców z Legnicy i Krakowa (Polska) oraz Drohobycza i Równego (Ukraina) i pozwala na: zdobycie wiedzy na temat doświadczenia samotności i strategii radzenia sobie ze stresem wśród uchodźców i osób wewnętrznie przesiedlonych; określenie poziomu świadomości samotności globalnej i jej trzech aspektów (emocjonalnego, społecznego, egzystencjalnego); scharakteryzowanie strategii radzenia sobie respondentów w różnych sytuacjach stresowych oraz zidentyfikowanie długofalowych i dalekosiężnych konsekwencji społecznych dla dalszego psychospołecznego funkcjonowania człowieka w różnych sferach życia. Zadaniem projektu jest zidentyfikowanie możliwości przezwyciężenia stresu w celu przystosowania się i kontynuowania aktywnego życia uchodźców podczas wojny i przejścia do pokoju. Artykuł zawiera teoretyczną analizę zjawiska samotności i strategii radzenia sobie ze stresem w naukach humanistycznych; uzasadnienie metodologii badań i charakterystykę respondentów. Na podstawie danych statystycznych poczucia osamotnienia i stresu w artykule analizuje się związek między zmiennymi społeczno-demograficzno-ekonomicznymi a stylami radzenia sobie; związek między poczuciem osamotnienia a stylami radzenia sobie; hipotezę, że dominującym obliczem osamotnienia będzie oblicze egzystencjalne; hipotezę, że uchodźcy wojenni charakteryzują się zróżnicowanymi stylami radzenia sobie ze stresem. Wykazano, że poziom samotności egzystencjalnej jest znacznie wyższy niż poziom samotności społecznej i emocjonalnej, tj. dominującym obliczem samotności jest oblicze egzystencjalne. Jeśli chodzi o pozytywną statystycznie istotną korelację, stwierdzono ją przede wszystkim pomiędzy aktywnymi i produktywnymi/półproduktywnymi strategiami radzenia sobie: intensywność stylu skoncentrowanego na zadaniu różni się znacząco od intensywności stylu skoncentrowanego na emocjach i stylu skoncentrowanego na unikaniu. Styl skoncentrowany na zadaniu dominuje wśród uchodźców. Ustalenia te doprowadziły do konieczności opracowania i wdrożenia programu szkoleniowego w zakresie przezwyciężania samotności i stresu, aby nauczyć uchodźców wojennych konstruktywnych strategii i technik przezwyciężania samotności i stresu w reintegracji, który obejmuje 10 sesji.

UK

На прикладі здійсненого емпіричного дослідження 304 внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в м. Рівне досліджено проблему самотності та подолання стресу в контексті пережитих життєвих ситуацій серед біженців війни. З’ясовано, що ВПО на сьогодні становлять найбільш вразливу категорію населення: вони зазнали погіршення матеріального й соціального становища, яке вони мали до переміщення, є емоційно нестійкими та психологічно виснаженими через пережиті травматичні події. Стрес, тривога, страх, невпевненість стали типовими реакціями, характерними для переміщених осіб будь-якого віку. психоемоційний стан біженців війни спричинює відчуття відчуженості, сильного стресу та самотності – явищ, які є наслідком низки чинників, пов’язаних з війною як однієї з найбільш гострих кризових ситуацій. Міністром освіти і науки Польщі в межах програми «Наука для суспільства II» був започаткований міжнародний проєкт «Обличчя стресу і самотності в контексті військової міграції» (листопад 2023 – березень 2024), який передбачає проведення порівняльного дослідження за участю груп біженців з міст Легніца і Краків (Польща) та Дрогобич і Рівне (Україна), мета якого: отримати знання про пережите почуття самотності та стратегії подолання стресу серед біженців та внутрішньо переміщених осіб; визначити рівень усвідомлення глобальної самотності та її трьох аспектів (емоційної, соціальної, екзистенційної), характеристику копінг-стратегії респондентів у різних стресових ситуаціях та визначити довгострокові та далекосяжні соціальні наслідки для подальшого психосоціального функціонування людини в різних сферах життя. Завданнями проєкту передбачається визначення можливостей подолання стресу з метою адаптації та продовження активної життєдіяльності біженців в умовах війни і в період переходу до миру. Здійснено теоретичний аналіз феномену самотності та вивчення копінгстратегій в гуманітарних науках; обґрунтовано методологію дослідження, проведено характеристику респондентів. На основі статистичного аналізу самотності та стресу здійснено перевірку зв’язку соціальнодемографічних та соціально-економічних змінних зі стилями подолання стресу; зв’язку між почуттям самотності та стилями подолання стресу, перевірку гіпотези про те, що домінуючим обличчям самотності буде екзистенційне обличчя; гіпотези про те, що для біженців війни характерні диференційовані стилі подолання стресу. Доведено, що рівень екзистенційної самотності значно вищий за рівень соціальної та емоційної самотності, тобто домінуючим обличчям самотності є екзистенційне обличчя. Що стосується позитивного статистично значущого кореляційного зв’язку, то він виявлений, насамперед, між активними та продуктивними/напівпродуктивними копінг-стратегіями: інтенсивність стилю, орієнтованого на завдання, значно відрізняється від інтенсивності стилю, орієнтованого на емоції, та стилю, орієнтованого на уникнення. Серед біженців домінує стиль, орієнтований на завдання. Отримані результати зумовили необхідність розробки та упровадження в роботу з біженцями війни тренінгової програми з подолання самотності й стресу з метою навчання біженців війни конструктивним стратегіям і прийомам подолання самотності й стресу в умовах реінтеграції, яка включає 10 занять.

EN

The article presents the findings of a thorough investigation of the problem of loneliness and coping with stress in the context of life situations experienced by war refugees, based on an empirical study of 304 internally displaced persons (IDPs) in the city of Rivne. The study has shown that IDPs are currently the most vulnerable category of the population due to the following factors: these people have suffered a deterioration of their life quality in terms of the financial and social status which they enjoyed before displacement; they are emotionally unstable and psychologically exhausted as a result of the traumatic war-related events they experienced. Stress, anxiety, fear, and uncertainty have become typical reactions characteristic of displaced persons of any age. The psycho-emotional state of war refugees causes a feeling of alienation, severe stress and loneliness - phenomena that are the result of a number of factors associated with war as one of the most serious crisis situations. As part of the Science for Society II program, the Minister of Education and Science of Poland launched the Faces of Stress and Loneliness in the Context of Military Migration project (November 2023 – March 2024), which envisages conducting a comparative study with the participation of groups of refugees currently living in the cities of Legnica and Krakow (Poland), Drohobych and Rivne (Ukraine). The purpose of the study is to gain an insight into the feeling of loneliness experienced by refugees and internally displaced persons and the coping strategies they use, to determine the level of awareness of global loneliness and its three aspects (emotional, social, existential), to determine the characteristic features of coping strategies used by the respondents in various stressful situations, as well as their long-term and far-reaching social consequences for the further psychosocial functioning of a person in various areas of life. The objectives of the project include determining the possibility of coping with stress by refugees in order to adapt to new circumstances and to continue living an active life under the conditions of war and in the period of transition to peace. A theoretical analysis has been conducted of the phenomenon of loneliness and coping strategies as defined and described in the humanities; the methodology of the research has been substantiated, and the characteristic features of the respondents have been analysed. Based on a statistical analysis of possible loneliness factors and responses to stress, the relationship between socio-demographic and socio-economic variables and stress coping styles has been examined; the link between the feeling of loneliness and stress coping styles has been studied; the hypotheses that the existential face will be predominant among the other faces of loneliness and that war refugees are characterized by differentiated stress-coping styles have been verified. It has been proven that the existential loneliness rate is significantly higher than that of social and emotional loneliness, that is, the dominant face of loneliness is the existential one. As regards the positive statistically significant correlation, it has been found primarily between active and productive/semi-productive coping strategies: the intensity of the task-oriented style differs significantly from that of the emotion-focused and the avoidance-oriented styles. The research data show that the task-oriented style prevails among refugees. The obtained findings necessitated the development of a loneliness and stress coping training program, consisting of 10 sessions, and its implementation in working with war refugees in order to teach them constructive strategies and techniques for coping with stress and the feeling of loneliness under the conditions of reintegration.

5

The problem of loneliness and stress coping styles among war refugees in the context of their life experience (based on a study conducted in Drohobych)

67%

Podoliak N. , Stets V.

Zeszyty Naukowe Collegium Witelona

|

2024

|

tom 1

|

nr 50

97-116

PL

W artykule przedstawiono wyniki badań empirycznych dotyczących poczucia samotności i stylów radzenia sobie ze stresem wśród uchodźców wojennych mieszkających w mieście Drohobycz. Dokonano analizy teoretycznej problemu samotności i stylów radzenia sobie ze stresem. W wyniku analizy stwierdzono, że problem samotności jest szeroko prezentowany w literaturze psychologicznej, jest złożony, interpretowany w bardzo różnych aspektach i nie ma jednoznacznego rozwiązania. Zjawisko to jest badane z punktu widzenia dużej liczby podejść konceptualnych. W kontekście doświadczenia samotności i jej związku ze stylami radzenia sobie ze stresem uchodźców wojennych w Ukrainie istnieje stosunkowo niewiele badań. Celem badania było poznanie specyfiki przejawów samotności, w szczególności jej trzech aspektów: samotności społecznej, emocjonalnej i egzystencjalnej oraz jej powiązania ze stylami radzenia sobie ze stresem u migrantów przymusowych zamieszkujących terytorium drohobyckiej społeczności. Do badania tych zjawisk wykorzystano następujący zestaw narzędzi psychodiagnostycznych: skróconą skalę samotności (SBS-AD) – autor Z. Dołęga; kwestionariusz radzenia sobie w sytuacjach stresowych (CISS N. S. Endlera, J. D. A. Parkera) w polskiej adaptacji P. Szczepanika, J. Strelaua, K. Wrześniewskiego; autorską ankietę, opracowaną specjalnie na potrzeby niniejszego badania. W wyniku przestudiowania teoretycznych i metodologicznych aspektów problemu oraz przeprowadzonych badań empirycznych potwierdzono hipotezę, że samotność uchodźców wojennych ma oblicze egzystencjalne i jest powiązana ze stylami radzenia sobie ze stresem. Stwierdzono, że wśród uchodźców wojennych dominuje styl zorientowany na zadanie. Generalnie problematyka samotności i stylów radzenia sobie ze stresem wymaga dalszych badań i wykorzystania wyników badań w praktyce, udzielania pomocy psychologicznej uchodźcom wojennym.

UK

У статті подано результати емпіричного дослідження відчуття самотності та стилів подолання стресу в біженців війни, що проживають у місті Дрогобичі. Здійснено теоретичний аналіз проблеми самотності та стилів подолання стресу. У результаті аналізу виявлено, що проблема самотності широко представлена у психологічній літературі, є складною, трактується з дуже різних аспектів і не має однозначного вирішення. Цей феномен вивчається з позиції великої кількості концептуальних підходів. У контексті переживання самотності та її зв’язку зі стилями подолання стресу біженцями війни в Україні є досить невеликий обсяг досліджень. Метою дослідження було виявлення специфіки проявів самотності, зокрема трьох її аспектів: соціальної, емоційної та екзистенційної самотності, та її зв’язок зі стилями подолання стресу у вимушених переселенців, що проживають на території Дрогобицької громади. Для вивчення означених явищ було використано такий психодіагностичний інструментарій: скорочена шкала самотності (SBS-AD) – автор Z. Dołęga; анкета подолання стресових ситуацій (CISS, розроблена психологами N.S. Endler та J.D.A. Parker) у польській адаптації П. Щепаніка, Я. Стреляу, К. Вжешневського (P. Szczepanik, J. Strelau, K. Wrześniewski); оригінальна анкета, що була спеціально розроблена для потреб даного дослідження. У результаті вивчення теоретико-методологічних аспектів проблеми та здійсненого емпіричного дослідження було підтверджено гіпотезу про те, що самотність біженців війни має екзистенційне обличчя та пов’язана зі стилями подолання стресу. Було виявлено, що серед біженців війни домінує стиль, що орієнтований на завдання. Загалом, проблема самотності та стилів подолання стресу потребує подальшого вивчення та використання результатів досліджень у практиці психологічної допомоги біженцям війни.

EN

This article presents the findings of an empirical study of the feeling of loneliness experienced by war refugees relocated to Drohobych, and the stress coping styles they use. The study included a theoretical analysis of available materials on the issue of loneliness and stress coping styles. The conducted analysis has shown that the problem of loneliness is widely described and interpreted from different aspects in literature on psychology. According to the sources, the problem is complex and there is no unambiguous solution to it. The phenomenon of loneliness is examined from the standpoint of numerous conceptual approaches. However, there is rather little research into the subject of loneliness experienced by war refugees in Ukraine and its connection with the stress coping styles they use. The aim of the study was to identify the specific manifestations of loneliness, in particular its three aspects: the social, emotional, and existential ones, and also its relationship with the stress coping styles used by forced migrants living in the territory of Drohobych and the Drohobych district. The above phenomena were analysed using the following psychodiagnostic tools: a short scale for measuring loneliness (SBS-AD), developed by Z. Dołęga; the Coping Inventory for Stressful Situations (CISS), developed by N. S. Endler and J. D. A. Parker, in the Polish adaptation of P. Shchepanik, Ya. Strelau, and K. Wrzeshnevsky (P. Szczepanik, J. Strelau, K. Wrześniewski); an original questionnaire, specifically developed for the needs of the research. The findings of the study of the theoretical and methodological aspects of the issue and the conducted empirical research have confirmed the hypothesis that loneliness experienced by war refugees has an existential face and is related to their stress coping styles. It has been found that the task-oriented style dominates among war refugees. The research has shown that the problem of loneliness and the related stress coping styles requires further study, while the research findings should be implemented in the provision of psychological help to war refugees.

6

Фармакотерапевтичний ефект стреспротекторів у віковому аспекті

67%

Holovanova A. , Kyrychek L. , Yermolenko T. , Hladkykh F.

Path of Science

|

2017

|

tom 3

|

nr 12

5001-5013

UK

Наведено дані літератури та результати власних експериментальних досліджень щодо вікових аспектів стресових реакцій, які супроводжують людину від народження до зрілого віку. Стрес у дітей є емоційним і характеризується збільшенням загрудинної залози, а також зростанням рівня кортикостероїдів у крові, як відображення вродженого імуно-лімфоїдного захисту дитини, що виникає в процесі родового стресу матері. Решта показників нейрогормонального захисту (величина наднирників, селезінки, еозинопенія, гіперглікемія) є типовими, але менш вираженими, ніж у дорослих у зв’язку із функціональною недосконалістю систем і органів. Зрушення в рівновазі прооксидантно-антиоксидантної системи не відмічається. Крім того «дитячий» стрес проявляється дефіцитом магнію (Mg2+), порушенням кислотно-основної рівноваги та імунною недостатністю. Наведені вище відомості слугують підґрунтям необхідності залучення у повсякденну комплексну терапію будь-якого захворювання в залежності від показів, поряд з формулярними препаратами в дитячих дозах рослинних седативних засобів (Valeriana officinalis, Cardamine pratensis), психоседативних транквілізаторів і навіть нейролептиків, препаратів магнію, ехінацеї в поєднанні з цинком та вітаміном С. Рекомендуються також антиоксиданти, імуностимулятори та стреспротектори (пірацетам, амінолон, таурин), рослинні адаптогени (жень-шень (Pаnax), елеутерокок (Eleutherococcus)), які попереджають стресову реакцію, не порушуючи рівня природженого захисту зростаючого організму та психічні можливості дитини на рівні її фізичного розвитку.

XX

The data of the literature and the results of original experimental observations concerning the age aspects of stress reactions that accompany a person from birth to adulthood are given. Stress in children is emotional and is characterized by an increase in the thymus, as well as an increase in the level of corticosteroids in the blood, as a reflection of the innate immune-lymphoid defense of the child, which occurs in the process of the childbirth stress of mother. Other indicators of neurohormonal protection (adrenal glands, spleen, eosinopenia, hyperglycemia) are typical but less pronounced than in adults due to functional immaturity of systems and organs. The shift in the balance of the prooxidant-antioxidant system is not marked. In addition, "child" stress is manifested by deficiency of magnesium (Mg2+), a violation of the acid balance and immune deficiency. The above data serve as the basis for the proof of the need of involving in everyday complex therapy of any disease, depending on the indications, along with formulary preparations in children's doses of herbal sedatives (Valeriana officinalis, Cardamine pratensis), psycho-responsive tranquilizers and even neuroleptics, magnesium preparations, Echinacea in combination with Zinc and vitamin C. Also antioxidants, immunostimulants and stressors (piracetam, aminolon, taurine), plant adaptogenes (Panax, Eleutherococcus), which prevent a stress reaction, without violating the level of innate protection of the growing organism and the child's mental abilities at the level of its physical development, are recommended.