Wyniki wyszukiwania - Biblioteka Nauki

1

Фрагмент русской динамической картины мира, связанный с вращательным движением

100%

Чернышова Л.

|

tom 16

EN

The article represents the place of the verbs крутить, вертеть in Colloquial style, the Internet testify to their slow but constant changes in Russian lexical system. There is further identification of semantics of lexemes, absorption the meanings of the first one by the semantic field of the second one. The process is not for making the verb вертеть disappear, but for creating the doublet formation of крутить-вертеть.

2

Традиция эпохи и индивидуальные черты стиля переводчика (Иван Бунин как переводчик “Астр” Адама Асныка)

72%

Bednarczyk A. , Традиция эпохи и индивидуальные черты стиля переводчика (Иван Бунин как переводчик “Астр” Адама Асныка)

|

RU

Автор статьи рассматривает стихотворение «последнего польского романтика» Адама Асныка в переводе Ивана Бунина на русский язык. В ходе рассуждений учитываются тра- диции перевода, польское и русское социокультурное пространство, а также подход Бунина к переводу. В итоге автор приходит к выводу, что литературная традиция «романтическо- го перевода» и связь русского поэта с пушкинской традицией способствовали нарушению семантических полей подлинника, одновременно способствуя расширению семантического пространства перевода.

EN

The author analyzes a poem of ‘the last Polish Romantic’ Adam Asnyk in the Russian translation by Ivan Bunin. Aspects taken into consideration include the traditions of translation, Polish and Russian sociocultural spaces, as well as Bunin’s approach to translation. The author concludes that the literary tradition of ‘Romantic translation’ and the connection of the Russian poet with Pushkin’s tradition were factors leading to the disturbance of semantic fields of the original, at the same time contributing to the expansion of the semantic space of the translation.

3

Семантика частиц в современном русском языке

72%

Шапошников В. Н.

Studia Rossica Gedanensia

|

2016

|

nr 3

s. 55-65

RU

Рассматривается грамматический класс частиц в современном русском языке. Анализируется природа частиц как языковых единиц и их знаковая типология. Изучается семантика частиц, ее типы и варьирование. Фиксируются изменения материала русского языка, пути и способы развития состава части речи.

EN

The article is devoted to the grammatical class of particles in the contemporary Russian language. The character of the particles as language units and their sign typology are analyzed. The author describes the semantics of particles (including their types and variation) and notes the changes taking place in the Russian language as well as the directions and modes of parts of speech development.

4

Антропонімікон історичного роману С. Скляренка «Володимир»

58%

Ільченко (Ilchenko) І. I. , Ткаченко (Tkachenko) Н. N.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

nr 6(3)

103-109

UK

У статті здійснено комплексний лексико-семантичний та функційний аналіз антропонімів роману Семена Скляренка «Володимир», присвяченого періоду правління Володимира, у якому автор майстерно переплітає історичні події з описом особистого життя київського князя. Тому недивно, що твір насичений найменуваннями історичних осіб, за допомогою яких формується хронотоп роману. Власні імена у романі дають неоціненну інформацію для інтерпретації всього тексту, іноді й таку, що іншими способами в творі не виражена. Серед антропонімів найбільш вживаними та найбільш вагомими за змістовим навантаженням є імена київських князів та княгинь (Святослав, Ярополк, Олег, Болеслав, Кий, Щек, Ярослав, Володимир, Ольга). Не менш важливими в аналізованому романі є імена імператорів та королів, які так чи інакше прославилися в минулі часи (Шишмани, Олаф, Іоанн, Костянтин, Болеслав, Василь). Для зображення історичної дійсності С. Скляренко вводить у роман велику кількість імен іншомовного походження (Рюрик, Регволд, Тур, Рогнедь). Імена вигаданих героїв та імена реальних історичних осіб у стилістичному і функціональному плані різко не контрастують, і не розрізняються між собою у плані граматичної структури, хоча вони і співвідносні з різними культурами, історичними періодами та етнічними традиціями. Кожен літературно-художній онім в романі має своє функціональне навантаження. У Семена Скляренка власні назви стають могутнім виразовим чинником. Номінативні літературно-художні антропоніми є основою художнього ономастикону та характеризуються відсутністю супровідних конотацій. У романі вони використовуються для того, щоб однозначно називати денотатів і диференціювати їх від інших персонажів. Характеристична функція демонструє національну чи регіональну приналежність, а також може увиразнювати певні риси характеру чи зовнішності носія, виражати емоційне ставлення до пойменованого персонажа, брати участь у творенні часово-просторового фону твору. Хронологічна функція стає провідною, коли онім спеціально вказує на певний час і місце або лише на одну з цих двох координат. У аналізованому творі деякі власні назви несуть в собі ідеологічну функцію з негативним підтекстом. Експресивно-оцінна функція представляє набір емоційно-експресивних оцінок персонажів – від зменшено-пестливих до згрубілих. Текстотвірна функція власних назв підсумовує усі попередні і проявляється в романі шляхом активного використання антропонімів як пов’язування структурних елементів тексту. Отже, антропонімікон аналізованого роману створює широкі можливості для дослідження індивідуально-авторських імен, що сприятиме поглибленню теорії прецедентного імені, більш повній характеристиці ідіостилю письменника. У перспективі плануються подальші дослідження ономастикону Семена Скляренка з погляду прагматики.

EN

The paper provides a lexical and semantic analysis of the anthroponyms in Semen Skliarenko’s historical novel «Volodymyr», that illustrates the difficult time of Kievan Rus’ and Volodymyr’s personal life as well as the people surrounding him. Therefore, there is a strong trend showing a great many of the historic personalities’ names sustaining a chronotope of the novel. The proper names mentioned in the novel grant invaluable information how to interpret the whole text, sometimes impossible to express with other means. Among the anthroponyms we can see that the names of the Kyiv princes and princesses (Sviatoslav, Yaropolk, Oleg, Boleslav, Kyi, Shchek, Yaroslav, Volodymyr, Olga) are the most usable and most important in the aspect of the sense. The names of the famous emperors and kings (Shishman, Olaf, John, Constantine, Boleslav, Basil) are no mere less important. The author, S. Skliarenko involves plenty of proper names of foreign origin (Rurik, Rogvolod, Tur, Rogneda) to depict the historical reality. The names of the invented characters as well as the ones of the real historic personalities are not in sharp contrast either in stylistic or in functional terms, they do not differ in the terms of grammar structures although they belong to various cultures, historic periods and ethnic traditions. Each literary and artistic onym mentioned in the novel plays its own functional role. Semen Skliarenko uses the words of the literature and artistic onomastics to make them as a powerful expressive factor. Nominative literary and artistic anthroponyms serve as a ground for artistic onomastics to come along without any accompanying connotations. They are used in the novel only to call denotations unambiguously and differentiate them from the other characters. The characteristic function demonstrates national or regional affiliations, and it can also express certain features of the characters, their appearance, it expresses designated emotional attitude to the named character, the function can participate in the creation of temporal and spatial background of the novel. The chronological function becomes second to none when it specifies both a certain time and a certain place or just only one of these two indicators. In the analyzed novel, we have found some proper names bearing the ideological function with a negative connotation. The expressive and evaluative functions come as a set of means showing the characters’ emotional and expressive evaluation ranging from the pet form to the rude one. The text production function of proper names summarizes the features of the above functions, and we can see it in the novel due to the vast application of anthroponyms as connecting structural elements of the text. Thus, the anthroponyms in the analyzed novel creates ample opportunities for the study of individual names invented by the author, it will contribute to a deeper studying of the theory of precedent names, a more complete description of the idiosyncrasy of the write. As a prospective we are going to continue further research of Semen Skliarenko’s onomasticon as pragmatics aspect.

5

O semantyce derywatu мейнстримовый w rosyjskim języku internetowym

58%

Rybczyńska M.

Studia Rossica Gedanensia

|

2014

|

nr 1

51-59

EN

The Internet creates new language rules which also influence vocabulary. The paper analyses the semantics of the word mainstream showing the differences in the meaning of the English word and its Russian equivalent. It also emphasizes the impact of connotation and context, which lead to meaning transformations. Comparing denotation of both words highlights the problem of semantic precision.

RU

Интернет создает новые языковые правила, которые влияют, в частности, на семантику слова. В настоящей статье доказывается, что существуют семантические разницы между английским словом mainstream и русским дериватом мейнстримовый. Анализируются также коннотация и контекст, которые способствуют трансформациям значения рассматриваемого англицизма. Сопоставление плана содержания английской и русской лексических единиц позволяет поставить вопрос об их семантической точности.

PL

Autorka stawia tezę, iż Internet tworzy nowe prawidła językowe, które wywierają wpływ na semantykę słowa. W artykule zawarty jest opis różnic semantycznych między angielskim słowem mainstream i rosyjskim derywatem мейнстримовый. Dokonano analizy konotacji i kontekstu, które sprzyjają transformacji znaczeniowej tego anglicyzmu. Ujawniono semantyczną zbieżność tych leksemów w obydwu językach.

6

Способи номінації тканин і виробів у середньонаддніпрянських говірках

51%

Жуган (Zhuhan) Н. N. , Оскирко (Oskirko) О. O.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

nr 7(4)

67-75

UK

У статті, зібраному на діалектному матеріалі говірок середньонаддніпрянського ареалу української мови, проаналізовано лексико-семантичні групи назв тканини і полотна, його частин і різновидів та дій, пов’язаних з їхнім виготовленням та назв виробів ткацтва. Ці лексико-семантичні групи формують репрезентанти таких сем: ‘тканина (загальна назва)ʼ; ‘полотно (загальна назва)ʼ; ‘шматок полотнаʼ; ‘поздовжній край полотнаʼ; ‘поздовжній край полотна, що не зрізаютьʼ; ‘вибілене полотно’; ‘білити полотно’; ‘полотно в 4 пасмаʼ; ‘полотно у 8 пасомʼ; ‘полотно у 9 пасомʼ; ‘полотно в 10 пасомʼ; ‘полотно в 11 пасомʼ; ‘полотно у 12 пасомʼ; ‘полотно в 13 пасомʼ; ‘клочкове полотно’; ‘товсте полотно’; ‘грубе полотно з найгіршого ґатунку прядива’; ‘полотно середнього ґатунку прядива’; ‘тонке полотно з найкращого ґатунку прядива’; ‘товста тканина’; ‘погана, рідка тканина’; ‘бавовняна тканинаʼ; ‘тканина з чистих вовняних нитокʼ; ‘тонка паперова тканинаʼ; ‘бавовняна тканинаʼ; ‘набивна тканинаʼ; ‘наводити ворсуʼ; ‘тканина, що не має ворсу на сукніʼ; ‘тканина, що має ворс на сукніʼ; ‘просте сукноʼ; ‘сукно без ворсу’; ‘сукно з ворсом’; ‘сукно різного кольоруʼ, ‘самотканий, виготовлений із домашнього полотнаʼ; ‘виріб, зроблений з тонкого полотнаʼ; ‘виріб, зроблений із товстого полотнаʼ; ‘рядно – вид простирадла з конопляної або лляної пряжі’; ‘рядно на ліжко, що підстилають під перину’; ‘рядно, яким укриваються’; ‘рядно, яким застилають лаву’; ‘рядно, яким застилали підлогу’; ‘виріб, зроблений із набивної тканиниʼ; ʼвиріб, зроблений із білого сукнаʼ. У процесі дослідження представлено особливості репрезентації, зʼясовано структурно-семантичну організацію, простежено особливості номінативних процесів цих груп лексики, виявлено системні звʼязки досліджуваних номенів. Зафіксовано лексеми, що виникли шляхом морфологічної чи семантичної деривації; аналітичні назви – атрибутивні й субстантивні словосполучення; пропозитивні – у формі речення. Однослівні найменування збережені у свідомості діалектоносіїв незважаючи на архаїзацію самих реалій, а складені – здебільшого є субститутами, які виникли у зв’язку з архаїзацією в пам’яті інформантів спеціалізованих назв. Загальновживані лексеми, що набули термінологічного значення, відображають словотворчі можливості говіркового мовлення та динаміку лексичного складу. Засвідчено номени, які мають у середньонаддніпрянських говірках різні словотвірні, фонетичні, акцентуаційні та граматичні варіант.

EN

The article, collected on the dialect material of the dialects of the Middle Dnieper area of the Ukrainian language, analyzes the lexical and semantic groups of names of fabrics and cloth, its parts and varieties and actions related to their manufacture and names of weaving products. These lexical-semantic groups form representatives of the following families: ‘fabric (common name)’; ‘canvas (common name) ʼ; ‘a piece of cloth’; ‘longitudinal edge of the canvas’; ‘longitudinal edge of the non-cutting fabric’; ‘bleached canvas’; ‘whitewash the canvas’; ‘canvas in 4 strands’; ‘canvas in 8 bands’; ‘canvas in 9 bands’; ‘canvas in 10 bandsʼ; ‘canvas in 11 bands’; ‘canvas in 12 bands’; ‘canvas in 13 bands’; ‘canvas rags’; ‘thick canvas’; ‘coarse cloth of the worst kind of yarn’; ‘medium yarn fabric’; ‘thin cloth of the best kind of yarn’; ‘thick fabric’; ‘bad, liquid fabric’; ‘cotton fabric’; ‘fabric of pure woolen threads’; ‘thin paper cloth’; ‘cotton fabric’; ‘printed fabric’; ‘to bring hair’; ‘fabric that has no lint on the dress’; ‘fabric with pile on the dress’; ‘simple cloth’; ‘lintfree cloth’; ‘pile cloth’; ‘cloth of different colors’, ‘hand-woven, made of home canvas’; ‘a product made of thin cloth’; ‘a product made of thick cloth’; ‘row - a type of sheet made of hemp or linen yarn’; ‘row on the bed, under the duvet’; ‘rows of shelters’; ‘rows that cover the lava’; ‘in a row, which covered the floor’; ‘a product made of printed fabric’; ʼa product made of white clothʼ. In the course of the research the peculiarities of the representation are presented, the structural-semantic organization is clarified, the peculiarities of the nominative processes of these vocabulary groups are traced, the systemic connections of the studied nouns are revealed. Tokens that arose by morphological or semantic derivation are recorded; analytical names - attributive and substantive phrases; propositional - in the form of a sentence. Monosyllabic names are preserved in the minds of dialect speakers despite the archaization of the realities themselves, and compound names are mostly substitutes that arose in connection with the archaization in the memory of informants of specialized names. Commonly used tokens, which have acquired terminological significance, reflect the word-forming possibilities of speech and the dynamics of lexical composition. Nouns with different word-formation, phonetic, accentuation and grammatical variants in the Middle Dnieper dialects are attested.

7

Астронимическая лексика в Гродненских говорах как фрагмент белорусской языковой картины мира в сопоставлении с русской

44%

Горская С. А.

Studia Rossica Gedanensia

|

2014

|

nr 1

411–420

RU

Статья посвящена системному описанию значимого фрагмента языковой картины мира в говорах Гродненской области в сопоставлении с соответствующим фрагментом русской языковой картины мира. Выявляются актуальные для номинации в пределах каждой тематической подгруппы этого участка семантического пространства языка семантические признаки, устанавливается их иерархия, анализируются причины словообразовательной активности в той или иной подгруппе астронимов и номинаций природных явлений.

EN

The article is dedicated to the description of a considerable part of linguistic world image in the Grodno Region accents in comparison with the corresponding Russian linguistic world image. The semantic features essential for the nomination within each of the topical groups of the given semantic space of the language have been revealed, their hierarchy has been established, the causes of word-building activity within different astronyms (space-object name) groups and names of natural phenomena have been analyzed.

PL

Artykuł zawiera systemowy opis reprezentatywnego fragmentu językowego obrazu świata w gwarach Grodzieńszczyzny w konfrontacji z odpowiadającym mu fragmentem rosyjskiego językowego obrazu świata. W wyniku analizy językowej ujawniono cechy semantyczne danego fragmentu semantycznej przestrzeni języka istotne dla nominacji każdej tematycznej podgrupy, ustalono hierarchię tych cech, przeanalizowano motywację słowotwórczą astronimów w danej podgrupie i nominacji zjawisk przyrody.