Wyniki wyszukiwania - Biblioteka Nauki

1

Трансмиссия беларусской певческой практики православной традиции в Московское царство (середина XVII века)

100%

Густова-Рунцо Л.

|

nr 6

69-78

EN

The article presents the activities of the subjects of the Belarusian singing practice of the Orthodox tradition in Muscovy in the middle 17th century. Belarusian Church musicians were forced to emigrate to Moscow Kingdom due to war and religious conflicts. Belarusian Church musicians were masters of the new style for Russian Church singing – partes polyphonic. The article describes the activities of the monks Kutein monastery near Orsha, who moved to the Iveron monastery on Valaam (at the invitation of the Russian patriarch); about the famous Belarusian Church musicians Ivan Koklia, Daniel Rogachevski, Eustafi Manevski, Nicolay Diletski. Analyses of the Belarusian song manuscripts that were used in Russian monasteries and parish churches

2

Uchodźcy XXI wieku. Przestrzeń zagrożeń – przestrzeń wyzwań

63%

Hołub A. , Tomaszewska-Hołub B.

|

2022

|

nr 4(35)

32-50

RU

Нынешние миграционные перемещения в основном связаны с кризисом беженцев, инициированным в 2015 г. преднамеренными действиями правительства Беларуси в 2021 г. и вторжением России в Украину в 2022 г. Надо полагать, что следование людей в направлении зоны безопасности связано с многочисленными угрозами и вызовами как для себя, так и для своего окружения. Проблема касается так стран происхождения, как и транзита и назначения. На каждом из этих «этапов» существует множество угроз, оказывающих влияние не только на самих беженцев. Основная проблема заключаеться в том, чтобы выявить и проанализировать угрозы, что позволило бы определить условия для усиления сферы безопасности, связанной с миграцией. Угрозы касаются как жизни и здоровья людей в пути (гибель, утрата здоровья, попадание в криминальные и экстремистские политические круги, вовлечение в преступную деятельность, экономическая эксплуатация, этническая и религиозная вражда и конфликты), так и институтов государств (социальная защита, внутренняя безопасность). Глобальные события свидетельствуют о том, что угрозы, проблемы и вызовы будут сохраняться. Поэтому необходимо адаптировать формы институциональных действий относительно к проблеме, чтобы нейтрализовать указанные угрозы.

EN

Current migratory movements have been mostly connected with the refugee crisis initiated in 2015, the deliberate actions of the government of Belarus in 2021 and the Russian invasion of Ukraine in 2022. It should be assumed that the pursuit of people towards the area of security is associated with multiple threats and challenges both for themselves and for their surroundings. The problems concern countries of departure, transit and destination. In each of these “stages” there are multiple threats affecting not only the refugees themselves. The main problem is the identification and analysis of threats, which would allow to define the conditions for strengthening the area of security related to migration. Threats concern both the life and health of people on the move (death in transit, loss of health, exposure to criminal and extreme political circles, involvement in criminal activities, economic exploitation, ethnic and religious animosities and conflicts) and for the institutions of states (social assistance, internal security). Global events indicate that threats, problems and challenges will continue to exist. It is therefore necessary to adapt the forms of institutional actions towards the problem in order to neutralize the indicated threats.

3

Pojęcie bezpiecznego państwa pochodzenia i ocena jego zastosowania wobec Ukrainy w świetle wydarzeń 2014 r.

51%

Kosińska A. M.

|

2015

|

nr 2 (62)

153-172

PL

Artykuł analizuje koncepcję bezpiecznego państwa pochodzenia uregulowaną w dyrektywie 2013/32 i możliwość jego zastosowania wobec Ukrainy w świetle wydarzeń 2014 r. Artykuł analizuje instrumenty ochrony przyjęte w ramach Wspólnego Europejskiego Systemu Azylowego, sytuację migracyjną Ukrainy jako kraju pochodzenia osób ubiegających się o ochronę międzynarodową oraz prezentuje bieżące tendencje migracyjne z Ukrainy do krajów UE, w tym do Polski. Szczególna uwaga w opracowaniu została poświęcona analizie przesłanek z Załącznika I dyrektywy 2013/32, które pozwalają uznać państwo pochodzenia migrantów za państwo bezpieczne. W oparciu o dane UNHCR i dokumentów opracowanych przez inne organizacje międzynarodowe autorka przychyla się do stanowiska Wysokiego Komisarza ONZ, że zgodnie z sytuacją na Ukrainie pod koniec 2014 r. nie można jej uznać za państwo bezpieczne, a tym samym wnioski statusowe składane przez jej obywateli należy rozpatrywać ze szczególną uwagą.

EN

The present article analyzes the concept of safe country of origin regulated in the Directive 2013/32 and assessment of its application to Ukraine in the light of the 2014 year’s events. Article presents the instruments of international protection adopted within the framework of Common European Asylum System and current migratory movements from Ukraine to EU Member States, especially to Poland. Special attention in the article was brought to the Annex I to the Directive and legal conditions to recognize the country as a safe one. On the basis of the documents produced by UNHCR and other international organizations the author shares the position of the UN High Commissioner for Refugees that Ukraine due to the situation in the end of 2014 cannot be recognize as a safe country of origin. Because of this, all the applications for refugee status submitted by Ukrainians must be examined very carefully.

RU

В статье анализируется понятие безопасной страны происхождения, которые регулируется Директивой 2013/32 и возможность его применимости к Украинe в свете событий 2014 года. Cтатья анализирует обороныe инструменты, принятые в рамках Общей Eвропейской Cистемы Убежища, ситуацию в Украинe как странe происхождения заявителей о предоставлении международной защиты и показывает cовременные тенденции в миграции из Украины в страны ЕС, в том числе в Польшу. Особое внимание было уделено анализу условий Приложения I Директивы 2013/32, которые позволяют признать страну происхождения мигрантов как безопасну. На основании данных УВКБ ООН и документов, полученных от других международных организаций автор согласен c Верховным Комиссаром ООН, что в соответствии с ситуацией в Украине в конце 2014 года не можна рассматривать ee в качестве безопасной страны, и, следовательно, заявления на убежище ee граждан должны быть рассмотрены с особой осторожностью.

4

Ochrona zdrowia i dostęp do świadczeń medycznych migrantów nieudokumentowanych w prawie Unii Europejskiej i prawie krajowym

51%

Kosińska A. M.

|

2014

|

nr 4 (60)

79-100

PL

Migranci nieudokumentowani to obywatele państw trzecich przebywający nielegalnie na terytorium kraju członkowskiego Unii Europejskiej. Nieuregulowany status prawny determinuje ich funkcjonowanie społeczne, w tym również dostęp do świadczeń medycznych. Szczególne konsekwencje ma pozycja prawna migrantów nieregularnych dla ochrony ich praw podstawowych. Artykuł analizuje sytuację tej grupy migrantów w ramach realizacji polityki migracyjnej Unii Europejskiej. Szczególnie istotne w kontekście poruszanych zagadnień są sytuacje, gdy cudzoziemcy pozostają w detencji (w ośrodkach strzeżonych oraz ośrodkach w celu wydalenia), a także poddawani są procedurze powrotu do kraju pochodzenia. Całość problematyki przedstawionej w artykule zanalizowana została w oparciu o przepisy nowej ustawy o cudzoziemcach, która weszła w życie 1 maja 2014 r.

EN

Irregular migrants (third country national residing in EU Member States without legal permit) are found to live in a very special social position which determines their access to health care. This problem has particular meaning for fundamental rights protection of migrants in EU. The present paper analyses the position of undocumented migrants in the context of European migration policy. Significant meaning for the standards of access to medical services have conditions of detention and return process. Above mentioned issues are analyzed in the light of provisions of Law on Aliens that entered into force on the 1st May 2014.

RU

Незарегистрированные мигранты – это граждане третьих стран, нелегально проживающие на территории государства – члена Европейского Союза. Неурегулированный юридический статус определяет их социальное функционирование, включая доступ к медицинским услугам. Особенные последствия имеет юридическое положение нелегальных мигрантов для защиты своих основных права. В статье анализируются положения этой группы мигрантов в рамках миграционной политики Европейского Союза. Особенно важным в контексте рассматриваемых вопросов, являются ситуации, когда иностранцы остаются в задержании (в охраняемых центрах и в центрах для депортации), а также проходят процедуру возвращения в страну происхождения. Все вопросы, поднятые в статье были проанализированы на основе положений нового закона об иностранцах, который вступил в силу 1 мая 2014 года.

5

Регулювання міжнародного руху людських ресурсів України в умовах глобальної інтелектуалізації

44%

Samoilenko A. O.

|

2016

|

nr 7

250-257

RU

В условиях глобальной интеллектуализации технологии, информационно-коммуникационная и транспортная инфраструктуры тесно связаны с использованием интеллектуальных и творческих возможностей человеческих ресурсов. Целесообразным и актуальным является вопрос об оптимизации регулирования международного движения человеческих ресурсов и определение экономических инструментов стимулирования развития интеллектуального ресурса Украины. Цель работы – теоретическое обоснование рекомендаций относительно регулирования международного движения человеческих ресурсов в Украине и экономических инструментов развития интеллектуального ресурса государства в условиях глобальной интеллектуализации. Во время исследования были применены общенаучные и специальные методы исследования: индукция, дедукция, метод мысленного эксперимента и обоснование, теоретическое обобщение. Сделан вывод, что стратегическим направлением экономической политики развития интеллектуального ресурса Украины должно быть государственное регулирование международного движения человеческих ресурсов за всеми их формами, а именно: миграция, туризм, транзитно-профессиональные перемещения и виртуальное международное движение. Развитие интеллектуальных ресурсов зависит от экономических инструментов, среди которых мы считаем целесообразным выделить: государственный мониторинг процессов международного движения, защита интеллектуальной собственности, мотивирование развития отечественных человеческих ресурсов, активизация международной кооперации, содействия интеллектуальной иммиграции и реэмиграции. Научная новизна исследования заключается в обосновании рекомендаций относительно регулирования международного движения человеческих ресурсов и определение основных инструментов развития интеллектуального ресурса в Украине. Практические значения исследования состоит в том, что полученные результаты могут быть задействованы государственными структурами для повышения эффективности законодательной базы и защиты интеллектуальных ресурсов Украины на национальном и местном уровнях. В перспективе дальнейшие исследования можно использовать для концептуализации государственной экономической политики регулирования международного движения человеческих ресурсов; изучения опыта передовых стран мира по удержанию интеллектуального ресурса.

EN

Under conditions of global intellectualization of technology, information–communication and transport infrastructures are closely connected to the utilization of intellectual and creative capabilities of human resources. It is an appropriate and relevant question to address the optimization in regulating the international movement of human resources and to define economic instruments to stimulate the development of intellectual resource of Ukraine. The goal of present work is a theoretical substantiation of recommendations concerning the regulation of international movement of human resources in Ukraine and economic instruments for the development of intellectual resource of the state under conditions of global intellectualization. In the research, we applied general scientific and special research methods: induction, deduction, method of imaginary experiment and substantiation, theoretical generalization. A conclusion was drawn on that the strategic direction of economic policy in the development of intellectual resource in Ukraine should be a state-led regulation of international movement of human resources in all their forms, namely, migration, tourism, transit-professional relocations and virtual international movement. Development of intellectual resources of Ukraine depends on economic instruments, among which we consider it appropriate to highlight: state monitoring over the processes in international movement, intellectual property protection, motivation of development of domestic human resources, the intensification of international cooperation, promotion of intellectual immigration and re-emigration. The scientific novelty of present research is the substantiation of recommendations related to the regulation of international movement of human resources and the determination of basic tools for development of intellectual resource in Ukraine. A practical value of the research consists in the fact that the results obtained might be used by state bodies to improve effectiveness of the legal base and protection of intellectual resources of Ukraine at the national and local levels. In future, further research can be directed towards the conceptualization of state economic policy in the regulation of international movement of human resources of Ukraine; to study experience of the world leading countries on retaining intellectual resource.

UK

В умовах глобальної інтелектуалізації технології інформаційно-комунікаційна та транспортна інфраструктури тісно пов’язані із використанням інтелектуальних і творчих можливостей людських ресурсів. Доцільне й актуальне питання щодо оптимізації регулювання міжнародного руху людських ресурсів і визначення економічних інструментів стимулювання розвитку інтелектуального ресурсу України. Мета роботи – теоретичне обґрунтування рекомендацій щодо регулювання міжнародного руху людських ресурсів в Україні та економічних інструментів розвитку інтелектуального ресурсу держави в умовах глобальної інтелектуалізації. Під час дослідження було застосовано загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: індукція, дедукція, метод уявного експерименту й обґрунтування, теоретичне узагальнення. Зроблено висновок, що стратегічним напрямом економічної політики розвитку інтелектуального ресурсу України має бути державне регулювання міжнародного руху людських ресурсів за усіма їх формами, а саме: міграція, туризм, транзитно-професійні переміщення та віртуальний міжнародний рух. Розвиток інтелектуальних ресурсів України залежить від економічних інструментів, серед яких ми вважаємо за доцільне виділити: державний моніторинг процесів міжнародного руху, захист інтелектуальної власності, мотивування розвитку вітчизняних людських ресурсів, активізація міжнародної кооперації, сприяння інтелектуальній імміграції та рееміграції. Наукова новизна дослідження – обґрунтування рекомендацій щодо регулювання міжнародного руху людських ресурсів і визначення основних інструментів розвитку інтелектуального ресурсу в Україні. Практичне значення дослідження полягає в тому, що одержані результати можуть бути задіяні державними структурами для підвищення ефективності законодавчої бази та захисту інтелектуальних ресурсів України на національному й місцевому рівнях. У перспективі подальші дослідження можна використати для концептуалізації державної економічної політики регулювання міжнародного руху людських ресурсів України; вивчення досвіду передових країн світу із утримання інтелектуального ресурсу.