Wyniki wyszukiwania - Biblioteka Nauki

Ten serwis zostanie wyłączony 2025-02-11.

Nowa wersja platformy, zawierająca wyłącznie zasoby pełnotekstowe, jest już dostępna.
Przejdź na https://bibliotekanauki.pl

Ograniczanie wyników

Znaleziono wyników: 3

Liczba wyników na stronie

Wyniki wyszukiwania

Wyszukiwano:
w słowach kluczowych: лідерство

Sortuj według:

Ogranicz wyniki do:

Authentic Leadership, Leader-Member Exchange, Job Thriving and Creativity Nexus from Public Organisation Context

100%

Ononye U. H.

nr 2

93-101

Мета роботи: Дослідження спрямоване на вивчення впливу автентичного лідерства на креативність у громадській організації з огляду на процвітання робочих місць та обмін між лідером і членами організації в ролі посередника та модератора відповідно. Дизайн / Метод / Підхід дослідження: Було застосовано крос-секційний дизайн дослідження, дані були зібрані за допомогою структурованої анкети від 269 працівників середньої ланки, які є медичними працівниками, що працюють у лікарнях та центрах первинної медико-санітарної допомоги, підпорядкованих Міністерству охорони здоров'я штату Дельта в Нігерії. В якості аналітичного інструменту для перевірки гіпотез був прийнятий метод найменших квадратів (МНК). Цей метод моделювання структурних рівнянь (SEM) був виконаний за допомогою програмного забезпечення SMARTPLS 3.3.3. Результати дослідження: Результати демонструють, що автентичне лідерство має незначний зв'язок із креативністю, окрім як через процвітання на роботі. Крім того, модерований результат посередництва показує, що обмін між лідером і членами групи зміцнює взаємозв'язок між успішністю роботи і креативністю та посилює позитивний вплив автентичного лідерства в контексті креативності. Теоретична цінність дослідження: Дослідження надає правдоподібні докази того, як автентичне лідерство, як позитивна форма лідерства, експлікує вплив на креативність, де успішність роботи та обмін між лідером і членами групи взаємодіють як контекстуальні змінні. Практична цінність дослідження: Громадські організації повинні запровадити регулярні тренінги з лідерства, щоб дати можливість керівникам навчитися поведінці, яка б сприяла підвищенню їхньої автентичності на роботі. Оцінювання може бути інтегроване в програми навчання лідерства для забезпечення їхньої ефективності. Оригінальність / Цінність дослідження: Не всі працівники вмотивовані займатися творчою роботою в бюрократизованому середовищі через лідерську поведінку на практиці. Це дослідження демонструє, як автентичне лідерство породжує креативність через покращення певних контекстуальних змінних: процвітання роботи та обмін між лідером і членами команди. Обмеження дослідження / Майбутні дослідження: Це дослідження було обмежене конкретною громадською організацією та державою Нігерія. Хоча емпірична інформація, надана в цьому дослідженні, може бути корисною і мати цінність для інших громадських організацій, а також для штатів Нігерії, важливо повторити це дослідження з ширшою вибіркою і географічним охопленням, щоб підвищити його загальність. Дослідження спирається на дані поперечних зрізів, які можуть недостатньо пояснити причинно-наслідкові зв'язки між латентними змінними, тому в майбутніх дослідженнях слід розглянути можливість застосування лонгітюдного підходу для отримання більш чітких і конкретних висновків.

Purpose: The study is aimed at examining authentic leadership influences on creativity in a public organisation given job thriving and leader-member exchange as a mediator and a moderator respectively. Design/Method/Approach: The cross-sectional research design was adopted with data collected via a structured questionnaire from 269 mid-level employees who were healthcare professionals working in hospitals and primary healthcare centres under the purview of the Delta State Ministry of Health in Nigeria. The partial least square (PLS) method was adopted as the analytical tool for hypothesis testing. This structural equation modelling (SEM) method was performed with SMARTPLS 3.3.3 software. Findings: The results demonstrate that authentic leadership has a non-significant relationship with creativity except through job thriving. Further, the moderated mediation result shows that leader-member exchange strengthens the relationship between job thriving and creativity and enhances positive influences of authentic leadership in a creativity context. Theoretical Implications: The study provides plausible evidence on the pathways through which authentic leadership, as a positive form of leadership, explicates influence on creativity, wherein job thriving and leader-member exchange interact as contextual variables. Practical Implications: Public organisations should introduce regular leadership training to enable managers to learn behaviours that would enhance their authenticity at work. An assessment can be integrated into leadership training programmes to ensure its efficacy. Originality/Value: Not all employees are motivated to engage in creative work in bureaucratized settings due to the leadership behaviour in practice. This study demonstrates how authentic leadership engenders creativity through the enhancement of certain contextual variables: job thriving and leader-member exchange. Research Limitations/Future Research: This research was limited to a specific public organisation and Nigerian State. Although the empirical information provided herein may be insightful and have applicable value for other public organisations as well as Nigerian States, it is important to replicate this research with a broader sample and geographic spread to improve its generality. The study relies on cross-sectional data which may offer little explanations of causality effects among the latent variables, future research works should consider a longitudinal research approach for clearer and concrete inferences.

Место политики в сунне пророка Мухаммада: история вопроса от аль-Карафи до идеологов исламской революции в Иране

100%

Амиров Э. Г.

nr 15

172-192

The article analyzes one of the fundamental issues of Islamic political thought - the origin of the military-political actions of the Prophet Muhammad. This is an issue that has been the subject of serious debate and controversy among Muslim thinkers for many centuries. The author compares two opposing points of view of Muslim scholars of different eras on this issue. According to the first – the political decisions of the Prophet Muhammad must be perceived as the fruit of revelation, according to the second – they are still the result of a bright political talent. Having decided on the arguments of each of the parties and as an arbiter, the author turns to the Holy Quran. Various examples from the scriptures of Muslims lead to the conclusion that political and military decisions made as a result of revelation occupy a significant place in the Sunnah of the Prophet Muhammad. However, the author cites the example of a case when the Prophet Muhammad made important military-political decisions at his own discretion or as a result of a meeting with his companions. Summarizing the examples, taking into account the lessons of Islamic history and the modern political process, the author comes to the conclusion that the fundamental principles of Islamic rule established by the Prophet Muhammad are of Quranic origin, and they are mandatory for Muslim leaders. Guided by these principles, Muslim leaders are free to make decisions in one form or another, depending on the prevailing circumstances. The Quran and Sunnah of the Prophet Muhammad reflect the principles and essence of Islamic politics. External forms are seen as a changeable phenomenon, and in traditional Islamic discourse, the interest in understanding them is usually not so great.

У статті аналізується одне з важливих питань ісламської політичної думки – походження військово-політичних дій пророка Мухаммада. Це питання протягом багатьох століть є предметом серйозних дискусій та розбіжностей серед мусульманських мислителів. Автор зіставляє дві протилежні з цього питання погляди мусульманських вчених різних епох. Згідно з першою – політичні рішення пророка Мухаммада необхідно сприймати як плід одкровення, згідно з другою – вони все ж таки є результатом яскравого політичного таланту. Автор визначившись із доводами кожної із сторін і як арбітр, звертається до священного Корану. Різні приклади зі священного писання мусульман дозволяють дійти такого висновку, що політичні та військові рішення, прийняті як наслідок одкровення, займають значне місце в сунні пророка Мухаммада. Проте, автором наводяться приклад випадки, коли пророк Мухаммад приймав важливі військово-політичні рішення на власний розсуд або за результатами наради зі своїми сподвижниками. Узагальнивши приклади з урахуванням уроків ісламської історії та сучасних політичних процесів, автор приходить до висновку, що основоположні принципи ісламського правління, встановлені пророком Мухаммадом, мають коранічне походження, і вони мають для мусульманських лідерів обов’язковий характер. Керуючись цими принципами, мусульманські лідери вільні приймати рішення в тій чи іншій формі залежно від обставин, що склалися. У Корані та сунні пророка Мухаммада відображено принципи та сутність ісламської політики. Зовнішні форми розглядаються у якості мінливого явища й у традиційному ісламському дискурсі інтерес до їх осмислення, зазвичай, не такий великий.

Конкурентоспроможний розвиток університетських офісів трансферу технологій: світовий досвід та Україна

88%

Ilnitsky D. O.

2015

nr 5

45-60

The role of higher education institutions in the world is growing in ensuring socio-economic development that is the result of the transition to the paradigm of knowledge economy in the most developed countries. Started in 2014, the reform of higher education system in Ukraine must, among other things, include ensuring the implementation of national intellectual capital through technologies transfer. The relevance of the article is predetermined by the need for a comprehensive approach to the preparation of plans for reforms in the period of global competition for knowledge as the main resource for development. The purpose of writing the article is substantiation of the recommendations on the most urgent aspects of the development of technology transfer in Ukraine on the basis of generalization of foreign experience and the analysis of domestic realities. To achieve the objective we identified the following tasks: to generalize theoretical principles of TT; to identify the world leaders of the TT and their peculiarities; to explore the characteristics of the development of TT in developing countries; to study the current status of TT in Ukraine. The article substantiates that the establishment of the developed innovative economy in which the activity of the TT is an important factor, as a rule, takes a long time. Results of the study showed that the lack of efficient activity of TT is often due to the fact that this activity is viewed separately from the more complex issue of knowledge management in all forms, in particular as a mandatory stage of R & D. The lack of implementation of the competence–based model in domestic Universities, research centers, businesses and state and local governments leads to the fact that the activities of TT do not have any mentioning of entrepreneurial, marketing competences. Their lack, in turn, causes low efficiency of TT activities. In the developed countries, the growth of the commercial activity of the Universities and research centers came as a result of evolutionary demands of society regarding the efficiency of investments in science and education. In the developing countries, such as Ukraine, the desire of commercial aspect in the development of the commercial aspect of TT is considered in terms of the impossibility of providing sufficient and stable funding, lack of financial mechanisms of accumulation of the results of successful TT. Under such circumstances, the really concerned are exclusively the employees of Universities and research centers themselves, the interests of whom are detached from other stakeholders’ intentions, the unity of whom is substantiated in the triple helix concept. The effectiveness of efforts with regard to TT is limited by the lack of opportunities of accumulation of financial results from the commercialization of OÌV in domestic Universities. Received financial results often are allocated on current activities because of insufficient, falling financing from traditional sources. The means of the state budget must remain the main traditional source, but in this case engaging other sources must be supported. The negative dynamics of spending state funds on research and educational activities is predetermined by various factors, among which is insufficient disclosure of the recipients from the state funds of the reports about the results and the analysis of the efficiency of their spending. Lack of publicity, lack of transparency may testify to the privatization of the results of the activities by individual subjects or to a significant corruption component in their activities. At the same time, lack of publicity can indicate a low level of public accountability of the results and inability to take responsibility for certain risks. The lack of information about created effects, including multiplying, from the implementation of OÌV and technologies provides prerequisites for the relative "victories" in the competition for budget funds in other areas. Introduction of the competence–based model, in particular entrepreneurial and marketing competencies, into the activities of TT of national institutions should improve their efficiency in the medium term to the level of the developed countries. Taking into account the obtained findings during the development of the reform of the system of education and science will increase their level of international competitiveness and the level of efficiency of investments in this field, which will have comprehensive positive impact on national prosperity. Scientific novelty of the work is proven by: substantiating of the implementation of long–term strategies to increase competitiveness of universities and research centers as key institutions in the generation and transfer of knowledge; detecting the insufficiency of entrepreneurial, marketing and other competences in the development policy of the University offices of technology transfer; substantiation of the necessity of implementation of societal requirements concerning accountability of universities and research centers for disclosure of the efficiency of spending tax payers’ money and their contribution to socio-economic development of the regions and the country. There remains a wide range of issues, the study of which my reflected in further work. In particular, we believe relevant: 1) justification of a scorecard measuring all aspects of TT; 2) study of the formation of professional networks in the field of TT; 3) substantiation of the system of motivation and efficiency of cooperation of all involved players; 4) methodological work with the patent policies of the universities and their convergence with scientific and research institutions; 5) building a culture of public accountability of institutions of scientific and educational spheres as recipients of the taxpayers' funds.

С целью обоснования наиболее актуальных направлений развития деятельности по трансферу технологий в Украине обобщены теоретические основы, проанализированы зарубежный опыт и отечественные реалии. Выявлено, что для повышения эффективности университетской деятельности по трансферу технологий внутренние факторы конкурентоспособности офисов трансфера технологий как основной институциональной формы должны опираться на взаимосвязь компетенций, среди которых наиболее актуальным для отечественных субъектов является развитие предпринимательских компетенций. Доказано, что университетам необходимы автономия и достаточные объемы ресурсов для развития офисов трансфера технологий как внутренних подразделений и выполнения ими ключевых задач. Продемонстрировано, что государство должно сосредоточиться на формировании благоприятных и мотивирующих внешних условий деятельности офисов трансфера технологий как инфраструктуры экономики знаний

У світі зростає роль вищих навчальних закладів у забезпеченні соціально-економічного розвитку, що є результатом переходу найбільш розвинених країн до парадигми економіки знань. Започатковане в 2014 р. реформування системи вищої освіти України має серед іншого передбачати забезпечення реалізації національного інтелектуального капіталу через трансфер технологій. Актуальність статті обумовлює необхідність комплексного підходу до підготовки планів реформ у період загострення глобальної конкуренції за знання як основний ресурс розвитку. Метою написання статті є обґрунтування рекомендацій щодо найактуальніших аспектів розвитку діяльності з трансферу технологій в Україні на підставі узагальнення іноземного досвіду та аналізу вітчизняних реалій. Для досягнення мети визначено такі завдання: узагальнити теоретичні засади діяльності з ТТ; ідентифікувати світових лідерів із ТТ та їх особливості; дослідити характерні риси розвитку ТТ у країнах, що розвиваються; вивчити сучасний стан діяльності з ТТ в Україні. У статті обґрунтовано, що становлення розвиненої інноваційної економіки, в якій діяльність із ТТ є важливим складником, як правило, відбувається протягом тривалого часу. Результати проведеного дослідження засвідчили, що брак ефективності діяльності з ТТ часто обумовлений тим, що ця діяльність розглядається відірвано від більш комплексного питання управління знаннями у всіх його формах, зокрема як обов’язковий етап НДДКР. Відсутність запровадження компетентнісної моделі в діяльності вітчизняних ВНЗ, НДІ, підприємств та органів державної та місцевої влади призводить до того, що в діяльності підрозділів ТТ немає будь-яких згадувань щодо підприємницьких, маркетингових компетенцій. Їх брак, у свою чергу, спричиняє низьку ефективність діяльності ОТТ. У розвинених країнах зростання комерційної активності ВНЗ та НДІ стало результатом еволюційного підвищення вимог суспільства щодо ефективності інвестицій у науку та освіту. У країнах, що розвиваються, таких як Україна, прагнення розвитку комерційного аспекту ТТ розглянуто в умовах неможливості забезпечення достатнього і стабільного фінансування, відсутності фінансових механізмів накопичення результатів вдалого ТТ. За таких умов зацікавленими часто виявляються винятково самі працівники ВНЗ та НДІ, інтереси яких відірвані від інтересів інших стейкхолдерів, єдність яких обґрунтована в концепції потрійної спіралі. Ефективність зусиль щодо ТТ обмежено недостатністю у вітчизняних ВНЗ можливостей накопичення фінансових результатів від комерціалізації ОІВ. Отримувані фінансові результати найчастіше спрямовують на поточну діяльність через недостатні, спадаючі обсяги фінансування з традиційних джерел. Основним традиційним джерелом мають залишатися кошти державного бюджету, але при цьому має стимулюватися залучення інших джерел. Негативну динаміку витрачання державою коштів на науково-освітню діяльність обумовлюють різні чинники, серед яких недостатнє оприлюднення отримувачами державник коштів звітів про результати та аналіз ефективності їх витрачання. Непублічність, відсутність прозорості можуть свідчити про приватизацію результатів діяльності окремими суб’єктами або значний корупційний складник їх діяльності. Водночас непублічність може говорити про низький рівень суспільної відповідальності за результати діяльності та неспроможність брати відповідальність за певні ризики. Відсутність інформації про створювані ефекти, у т.ч. мультиплікаційні, від упровадження ОІВ та технологій дає передумови для відносних «перемог» у конкуренції за бюджетні кошти інших сфер. Упровадження компетентнісної моделі, зокрема щодо підприємницьких та маркетингових компетенцій, у діяльність із ТТ вітчизняних інституцій має підвищити їх ефективність у середньостроковій перспективі до рівня розвинених країн. Урахування отриманих висновків під час розробки реформ системи науки та освіти сприятиме підвищенню рівня їх міжнародної конкурентоспроможності й рівня ефективності інвестицій у цю сферу, що матиме комплексний позитивний вплив на національний добробут. Наукову новизну праці становлять: обґрунтування доцільності реалізації довгострокових стратегій підвищення конкурентоспроможності ВНЗ та НДІ як ключових інституцій генерування й трансферу знань; виявлення недостатності підприємницьких, маркетингових та інших компетенцій у політиці розвитку університетських офісів трансферу технологій; обґрунтування необхідності впровадження суспільних вимог щодо підзвітності ВНЗ та НДІ для розкриття ефективності витрачання коштів платників податків та їх внеску в соціально-економічний розвиток регіонів та країни. Залишається широке коло питань, дослідженню яких можуть бути присвячені подальші праці. Зокрема, актуальними вважаємо: 1) обґрунтування системи показників вимірювання всіх аспектів діяльності з ТТ; 2) вивчення досвіду формування професійних мереж у сфері ТТ; 3) обґрунтування системи мотивації та підвищення ефективності співробітництва всіх зацікавлених суб’єктів; 4) методичні напрацювання патентної політики університетів та їх конвергенції з науково-дослідними інституціями; 5) розбудова культури суспільної підзвітності інституцій науково-освітньої сфери як отримувачів коштів платників податків.