Wyniki wyszukiwania - Biblioteka Nauki

1

Удосконалення кримінального законодавства України в умовах російсько-української війни 2022 року

100%

Марюхно (Maryukhno) В. V.

Copernicus Political and Legal Studies

|

2022

|

nr 2

96-106

UK

Статтю присвячено огляду внесених до Кримінального кодексу України змін, ухвалених Верховною Радою України протягом першого місяця від початку чергового акту збройної агресії Російської Федерації проти України. Аналізований період обмежено часовими рамками з 24 лютого до 25 березня 2022 року. Протягом вказаного періоду український парламент ухвалив 10 законодавчих актів, що стосувалися змін та доповнень до Кримінального кодексу України. Зазначено, що відповідні зміни до законодавства внесено в період дії правового режиму воєнного стану на всій території України. Основною метою ухвалених змін стало посилення кримінальної відповідальності за вчинення злочинів під час воєнного стану та криміналізація окремих діянь, які до цього часу не передбачали настання кримінальної відповідальності. Найпершим законом, що доповнив кримінальне законодавство України під час дії воєнного стану, став закон про колабораційну діяльність. Під колабораційною діяльністю відтепер розуміють досить широкий спектр кримінальних діянь, як-от: публічне заперечення здійснення збройної агресії проти України; публічні заклики до підтримки рішень та/або дій держави-агресора; здійснення пропаганди в закладах освіти, добровільне обіймання посад у незаконних органах влади та ін. Також Кримінальний кодекс України доповнено статтями, що криміналізують погрозу вбивством військовослужбовцеві (у тому числі, виготовлення/ поширення матеріалів, що містять таку погрозу) та виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України (у тому числі, виготовлення/поширення відповідних матеріалів). У частині відповідальності за вчинення державної зради та диверсії законодавці посилили заходи відповідальності винних осіб до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна (якщо відповідні злочини вчинено в умовах воєнного стану). Окремим законом встановлено, що цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо таку зброю застосовано відповідно до вимог спеціального закону. Посилено кримінальну відповідальність за вчинення в умовах воєнного стану крадіжки, грабежу, розбою та вимагання. Також посилено відповідальність за вчинення мародерства. Верховна Рада України також ухвалила закон, що визнає виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності й територіальної цілісності України обставиною, що виключає кримінальну протиправність діяння. Відбулося також ухвалення законів щодо посилення кримінальної відповідальності за кіберзлочини, встановлення відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги, за поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних сил України (якщо її не було розміщено у відкритому доступі уповноважених органів або в офіційних джерелах відповідних відомств країн-партнерів).

EN

The article is devoted to the review of the amendments to the Criminal Code of Ukraine adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine during the first month since the beginning of the next act of armed aggression of the Russian Federation against Ukraine. The analyzed period is limited to the timeframe from February 24 to March 25, 2022. During this period, the Ukrainian parliament adopted 10 pieces of legislation related to amendments to the Criminal Code of Ukraine. It is noted that the relevant amendments to the legislation were made throughout Ukraine during the period of martial law. The main purpose of the adopted changes was to strengthen criminal liability for crimes committed during martial law and criminalize certain acts that have not yet provided for the occurrence of criminal liability. The first law to supplement the criminal legislation of Ukraine during martial law was the law on collaboration. Collaborative activities are now understood as a fairly wide range of criminal acts: public denial of armed aggression against Ukraine; public appeals to support the decisions and/or actions of the aggressor state; propaganda in educational institutions, voluntary employment in illegal authorities, etc. Also, the Criminal Code of Ukraine is supplemented with articles criminalizing the threat of murder of a serviceman (including production/distribution of materials containing such a threat) and justification, recognition of legitimate, denial of armed aggression of the Russian Federation against Ukraine (including production/distribution of relevant materials). In terms of liability for treason and sabotage, the legislator strengthened the liability of perpetrators to life imprisonment with confiscation of property (if the relevant crimes were committed under martial law). A separate law stipulates that civilians are not criminally liable for the use of firearms against persons who carry out armed aggression against Ukraine if such weapons are used in accordance with the requirements of a special law. Criminal liability for theft, robbery, banditry, and extortion has been strengthened. Responsibility for looting has also been strengthened. The Verkhovna Rada of Ukraine also passed a law recognizing the fulfillment of the duty to protect the Fatherland, independence, and territorial integrity of Ukraine as a circumstance that excludes criminal wrongdoing. Laws were also passed to increase criminal liability for cybercrime, establish liability for the illegal use of humanitarian aid, and disseminate information on the relocation, movement, or position of the Armed Forces of Ukraine).

2

Завдання України на шляху до впровадження інформаційної демократії

100%

Mytko A.

Facta Simonidis

|

2016

|

nr 9

203-214

UK

У статті розглянуто завдання для органів влади та місцевого самовряду- вання на шляху добудови інформаційної демократії. Зазначено які першочергові кроки необхідно вжити. Серед них: надавати населенню інтегровані інформаційно-комунікаційні послуги; перебудувати відносини з громадськістю; побороти інформаційне відставання та цифрову нерівність; забезпечити гро- мадянам можливість навчатися протягом усього життя; розробляти ефективні нормативно-правові акти; створити форми управління з активним залученням громадськості й ін.

EN

The article considers the problem of ensuring information democracy in Ukraine by both the government and local authorities. It is indicated that immediate steps should be taken. Among them: providing people with integrated information and communication services, rebuilding relations with the public, overcoming the backlog information and digital division, developing effective regulations.

3

Завдання України на шляху до впровадження інформаційної демократії

100%

Mytko A.

|

nr 1

203-213

EN

The article considers the problem of ensuring information democracy in Ukraine by both the government and local authorities. It is indicated that immediate steps should be taken. Among them: providing people with integrated information and communication services, rebuilding relations with the public, overcoming the backlog information and digital division, developing effective regulations.

UK

У статті розглянуто завдання для органів влади та місцевого самоврядування на шляху добудови інформаційної демократії. Зазначено які першочергові кроки необхідно вжити. Серед них: надавати населенню інтегровані інформаційно-комунікаційні послуги; перебудувати відносини з громадськістю; побороти інформаційне відставання та цифрову нерівність; забезпечити громадянам можливість навчатися протягом усього життя; розробляти ефективні нормативно-правові акти; створити форми управління з активним залученням громадськості й ін.

4

Przyszłość Kodeksu Prawa Kanonicznego (Kodeks Jana Pawła II czy Franciszka?)

88%

Gałkowski K. T.

Studia Prawnicze KUL

|

2022

|

nr 2

7-22

UK

Предметом дослідження є поточна законодавча практика у Католицькому костелі, яка рясніє змінами положень Кодексу Канонічного Права та законів, виданих за його межами. Автор аналізує обґрунтування практики кодексу, запитуючи, чи є Кодекс адекватною формою для вираження досвіду правового виміру Костелу. Він помічає його недостатність і вказує на інші інструменти, які б виражали єдність правового явища у відповідних для місцевих громад формах.

RU

Предметом данной статьи является современная законодательная практика в Католической Церкви, которая изобилует изменениями положений Кодекса Канонического Права и законов, изданных вне его. Автор анализирует обоснование практики применения кодекса, задаваясь вопросом, является ли кодекс адекватной формой для выражения опыта правового измерения Церкви. Признается недостаточ- ная эффективность кодкекса. При этом автор указывает на другие инструменты, которые позволят выра- зить единство правового явления в формах, подходящих для местных сообществ.

EN

The subject of the study is the current legislative practice in the Church, which abounds in changes to regulations of the Code of Canon Law and legal acts issued outside of it. The author analyzes the reasons underlying the code practice, asking whether the code is an adequate form to express the experience of the legal dimension of the Church. He recognizes the code’s inadequacy and points to other tools that would express the unity of the legal phenomenon in forms appropriate for local communities.

PL

Przedmiotem opracowania jest aktualna praktyka prawodawcza w Kościele katolickim, która obfituje zmianami przepisów w Kodeksie Prawa Kanonicznego oraz ustawami wydawanymi poza nim. Autor analizuje racje stojące u podstaw kodeksowej praktyki, pytając o to, czy kodeks jest adekwatną formą dla wyrażenia doświadczenia prawnego wymiaru Kościoła. Dostrzega jego niewystarczalność oraz wskazuje na inne narzędzia, które wyrażałyby jedność zjawiska prawnego w formach właściwych dla wspólnot lokalnych.