Wyniki wyszukiwania - Biblioteka Nauki

Ten serwis zostanie wyłączony 2025-02-11.

Nowa wersja platformy, zawierająca wyłącznie zasoby pełnotekstowe, jest już dostępna.
Przejdź na https://bibliotekanauki.pl

Ograniczanie wyników

Znaleziono wyników: 2

Liczba wyników na stronie

Wyniki wyszukiwania

Wyszukiwano:
w słowach kluczowych: гротеск

Sortuj według:

Ogranicz wyniki do:

Karnawalizacja śmierci w literaturze rosyjskiej lat trzydziestych XX wieku

100%

Kotkiewicz A.

Slavica Wratislaviensia

2018

tom 167

339-348

The carnivalesque of the death in the Russian literature of the 1930s Russian literature in the 30s of the 20th century developed within the totalitarian sphere, recording and mirroring the horror of the Stalinist reality. The impossibility of a direct expression of one’s own pain and grieving over death which was often associated with a sudden disappearance and a necessity to erase the beloved from one’s memory guided the artists’ attention towards new forms of expression. The works which represent a variety of genres and styles, such as Nikolai Erdman’s drama The Suicide, Daniil Kharms’s novel The Old Woman, as well as The Blue Book of Mikhail Zoshchenko, can be seen as examples of the use of carnivalesque which I understand as a defence strategy towards the omnipresent experience of death. I analysed the following features of carnivalesque: satire, grotesque, “black humour”, absurd, laughter, which are used in the above mentioned works.

Карнавализация смерти в русской литературе30-х годов XX века Во многих произведениях русской литературы 30-х годов XX века, возникших вне эстетики соцреализма, кошмар отождествляется с тоталитарной действительностью. Невозможность непосредственно выразить страдание и оплакать смерть близких направляла писателей к поискам новых форм их передачи. Такие отличающиеся друг от друга по жанровым и стилистическим особенностям произведения, как драма Самоубийца Николая Эрдмана, повесть Старуха Даниила Хармса, а также Голубая книга Михаила Зощенко, являются примерами карнавализации, которая воспринимается как защитная стратегия по отношению к смерти. В данной статье анализу подвергаются следующие приемы карнавализации: сатира, гротеск, черный юмор, абсурд и смех, характерные для выше упомянутых произведений.

Гротескні форми ІІ частини роману Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера»

80%

Tikhonenko S.

Path of Science

2017

tom 3

nr 11

1009-1015

Статтю присвячено дослідженню гротескних форм у романі Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера» з опертям на текст ІІ частини роману «Подорож до Бробдінгнегу». На підставі дібраного фактичного матеріалу простежено вияви гротеску в смисловому полі тексту твору. Гротескний світ роману є авторською моделлю людства, у якій Дж. Свіфт подає свій погляд не тільки на державний устрій сучасної йому Англії, а й на природу людини взагалі, розкриває особливості психології людського єства, особливості соціалізації людини. У ІІ частині автор продовжує розгортати перед читачем складну та суперечливу картину людського існування, світ велетнів постає як амбівалентна система, в якій дивним чином поєднані риси ідеального суспільства та ідеального правителя, на погляд автора, із потворним обличчям людини та соціуму.

The article is devoted to the study of grotesque forms in Jonathan Swift's novel "Gulliver’s Travels" based on the text of part II of the novel "A Voyage to Brobdingnag". On the basis of the selected actual material, displays of the grotesque elements in the semantic field of the work’s text are traced. The grotesque world of the novel is the author's model of mankind, in which J. Swift presents his view not only on the state of the modern system of England, but also on the nature of man in general, reveals the peculiarities of the psychology of human nature, especially human socialization. In part II, the author continues to develop a complex and contradictory picture of human existence in front of the reader, the world of giants appears as an ambivalent system in which the features of an ideal society and ideal ruler, in author’s opinion, with the ugly face of man and society, are marvelously combined.