Wyniki wyszukiwania - Biblioteka Nauki

Ten serwis zostanie wyłączony 2025-02-11.

Nowa wersja platformy, zawierająca wyłącznie zasoby pełnotekstowe, jest już dostępna.
Przejdź na https://bibliotekanauki.pl

Ograniczanie wyników

1 Zeszyty Naukowe Collegium Witelona

1 2024

Znaleziono wyników: 1

Liczba wyników na stronie

Wyniki wyszukiwania

Sortuj według:

Ogranicz wyniki do:

The problem of loneliness and coping with stress in the context of life situations experienced by war refugees (based on the research conducted in Rivne, Ukraine)

100%

Petrenko O. , Balika L. , Koval K.

nr 50

69-96

Artykuł analizuje problem samotności i radzenia sobie ze stresem w kontekście sytuacji życiowych doświadczanych przez uchodźców wojennych na przykładzie badania empirycznego 304 uchodźców wewnętrznych (IDPs) w Równem. Okazało się, że przesiedleńcy wewnętrzni są obecnie najbardziej narażoną kategorią ludności: doświadczyli pogorszenia sytuacji materialnej i społecznej, jaką mieli przed przesiedleniem, są niestabilni emocjonalnie i wyczerpani psychicznie z powodu traumatycznych wydarzeń, których doświadczyli. Stres, niepokój, strach i niepewność stały się typowymi reakcjami osób przesiedlonych w każdym wieku. Stan psychoemocjonalny uchodźców wojennych powoduje poczucie wyobcowania, silny stres i samotność – zjawiska, które wynikają z wielu czynników związanych z wojną jako jedną z najbardziej dotkliwych sytuacji kryzysowych. Ministerstwo Edukacji i Nauki przyznało międzynarodowy projekt „Oblicza stresu i samotności w kontekście wojennych migracji” (listopad 2023 – wrzesień 2024) w ramach programu Nauka dla Społeczeństwa II, który obejmuje badanie porównawcze z udziałem grup uchodźców z Legnicy i Krakowa (Polska) oraz Drohobycza i Równego (Ukraina) i pozwala na: zdobycie wiedzy na temat doświadczenia samotności i strategii radzenia sobie ze stresem wśród uchodźców i osób wewnętrznie przesiedlonych; określenie poziomu świadomości samotności globalnej i jej trzech aspektów (emocjonalnego, społecznego, egzystencjalnego); scharakteryzowanie strategii radzenia sobie respondentów w różnych sytuacjach stresowych oraz zidentyfikowanie długofalowych i dalekosiężnych konsekwencji społecznych dla dalszego psychospołecznego funkcjonowania człowieka w różnych sferach życia. Zadaniem projektu jest zidentyfikowanie możliwości przezwyciężenia stresu w celu przystosowania się i kontynuowania aktywnego życia uchodźców podczas wojny i przejścia do pokoju. Artykuł zawiera teoretyczną analizę zjawiska samotności i strategii radzenia sobie ze stresem w naukach humanistycznych; uzasadnienie metodologii badań i charakterystykę respondentów. Na podstawie danych statystycznych poczucia osamotnienia i stresu w artykule analizuje się związek między zmiennymi społeczno-demograficzno-ekonomicznymi a stylami radzenia sobie; związek między poczuciem osamotnienia a stylami radzenia sobie; hipotezę, że dominującym obliczem osamotnienia będzie oblicze egzystencjalne; hipotezę, że uchodźcy wojenni charakteryzują się zróżnicowanymi stylami radzenia sobie ze stresem. Wykazano, że poziom samotności egzystencjalnej jest znacznie wyższy niż poziom samotności społecznej i emocjonalnej, tj. dominującym obliczem samotności jest oblicze egzystencjalne. Jeśli chodzi o pozytywną statystycznie istotną korelację, stwierdzono ją przede wszystkim pomiędzy aktywnymi i produktywnymi/półproduktywnymi strategiami radzenia sobie: intensywność stylu skoncentrowanego na zadaniu różni się znacząco od intensywności stylu skoncentrowanego na emocjach i stylu skoncentrowanego na unikaniu. Styl skoncentrowany na zadaniu dominuje wśród uchodźców. Ustalenia te doprowadziły do konieczności opracowania i wdrożenia programu szkoleniowego w zakresie przezwyciężania samotności i stresu, aby nauczyć uchodźców wojennych konstruktywnych strategii i technik przezwyciężania samotności i stresu w reintegracji, który obejmuje 10 sesji.

На прикладі здійсненого емпіричного дослідження 304 внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в м. Рівне досліджено проблему самотності та подолання стресу в контексті пережитих життєвих ситуацій серед біженців війни. З’ясовано, що ВПО на сьогодні становлять найбільш вразливу категорію населення: вони зазнали погіршення матеріального й соціального становища, яке вони мали до переміщення, є емоційно нестійкими та психологічно виснаженими через пережиті травматичні події. Стрес, тривога, страх, невпевненість стали типовими реакціями, характерними для переміщених осіб будь-якого віку. психоемоційний стан біженців війни спричинює відчуття відчуженості, сильного стресу та самотності – явищ, які є наслідком низки чинників, пов’язаних з війною як однієї з найбільш гострих кризових ситуацій. Міністром освіти і науки Польщі в межах програми «Наука для суспільства II» був започаткований міжнародний проєкт «Обличчя стресу і самотності в контексті військової міграції» (листопад 2023 – березень 2024), який передбачає проведення порівняльного дослідження за участю груп біженців з міст Легніца і Краків (Польща) та Дрогобич і Рівне (Україна), мета якого: отримати знання про пережите почуття самотності та стратегії подолання стресу серед біженців та внутрішньо переміщених осіб; визначити рівень усвідомлення глобальної самотності та її трьох аспектів (емоційної, соціальної, екзистенційної), характеристику копінг-стратегії респондентів у різних стресових ситуаціях та визначити довгострокові та далекосяжні соціальні наслідки для подальшого психосоціального функціонування людини в різних сферах життя. Завданнями проєкту передбачається визначення можливостей подолання стресу з метою адаптації та продовження активної життєдіяльності біженців в умовах війни і в період переходу до миру. Здійснено теоретичний аналіз феномену самотності та вивчення копінгстратегій в гуманітарних науках; обґрунтовано методологію дослідження, проведено характеристику респондентів. На основі статистичного аналізу самотності та стресу здійснено перевірку зв’язку соціальнодемографічних та соціально-економічних змінних зі стилями подолання стресу; зв’язку між почуттям самотності та стилями подолання стресу, перевірку гіпотези про те, що домінуючим обличчям самотності буде екзистенційне обличчя; гіпотези про те, що для біженців війни характерні диференційовані стилі подолання стресу. Доведено, що рівень екзистенційної самотності значно вищий за рівень соціальної та емоційної самотності, тобто домінуючим обличчям самотності є екзистенційне обличчя. Що стосується позитивного статистично значущого кореляційного зв’язку, то він виявлений, насамперед, між активними та продуктивними/напівпродуктивними копінг-стратегіями: інтенсивність стилю, орієнтованого на завдання, значно відрізняється від інтенсивності стилю, орієнтованого на емоції, та стилю, орієнтованого на уникнення. Серед біженців домінує стиль, орієнтований на завдання. Отримані результати зумовили необхідність розробки та упровадження в роботу з біженцями війни тренінгової програми з подолання самотності й стресу з метою навчання біженців війни конструктивним стратегіям і прийомам подолання самотності й стресу в умовах реінтеграції, яка включає 10 занять.

The article presents the findings of a thorough investigation of the problem of loneliness and coping with stress in the context of life situations experienced by war refugees, based on an empirical study of 304 internally displaced persons (IDPs) in the city of Rivne. The study has shown that IDPs are currently the most vulnerable category of the population due to the following factors: these people have suffered a deterioration of their life quality in terms of the financial and social status which they enjoyed before displacement; they are emotionally unstable and psychologically exhausted as a result of the traumatic war-related events they experienced. Stress, anxiety, fear, and uncertainty have become typical reactions characteristic of displaced persons of any age. The psycho-emotional state of war refugees causes a feeling of alienation, severe stress and loneliness - phenomena that are the result of a number of factors associated with war as one of the most serious crisis situations. As part of the Science for Society II program, the Minister of Education and Science of Poland launched the Faces of Stress and Loneliness in the Context of Military Migration project (November 2023 – March 2024), which envisages conducting a comparative study with the participation of groups of refugees currently living in the cities of Legnica and Krakow (Poland), Drohobych and Rivne (Ukraine). The purpose of the study is to gain an insight into the feeling of loneliness experienced by refugees and internally displaced persons and the coping strategies they use, to determine the level of awareness of global loneliness and its three aspects (emotional, social, existential), to determine the characteristic features of coping strategies used by the respondents in various stressful situations, as well as their long-term and far-reaching social consequences for the further psychosocial functioning of a person in various areas of life. The objectives of the project include determining the possibility of coping with stress by refugees in order to adapt to new circumstances and to continue living an active life under the conditions of war and in the period of transition to peace. A theoretical analysis has been conducted of the phenomenon of loneliness and coping strategies as defined and described in the humanities; the methodology of the research has been substantiated, and the characteristic features of the respondents have been analysed. Based on a statistical analysis of possible loneliness factors and responses to stress, the relationship between socio-demographic and socio-economic variables and stress coping styles has been examined; the link between the feeling of loneliness and stress coping styles has been studied; the hypotheses that the existential face will be predominant among the other faces of loneliness and that war refugees are characterized by differentiated stress-coping styles have been verified. It has been proven that the existential loneliness rate is significantly higher than that of social and emotional loneliness, that is, the dominant face of loneliness is the existential one. As regards the positive statistically significant correlation, it has been found primarily between active and productive/semi-productive coping strategies: the intensity of the task-oriented style differs significantly from that of the emotion-focused and the avoidance-oriented styles. The research data show that the task-oriented style prevails among refugees. The obtained findings necessitated the development of a loneliness and stress coping training program, consisting of 10 sessions, and its implementation in working with war refugees in order to teach them constructive strategies and techniques for coping with stress and the feeling of loneliness under the conditions of reintegration.