Wyniki wyszukiwania - Biblioteka Nauki

1

Transfer traumy. Monografia zbiorowa Літературний образ дитинства в часи кризи pod redakcją Katarzyny Jakubowskiej-Krawczyk

100%

Zambrzycka M.

|

tom 10

|

nr 2

205-211

EN

The text is a review of a collective monograph Літературний образ дитинства в часи кризи edited by Katarzyna Jakubowska-Krawczyk. The book is about the issues of childhood in times of crisis. Researchers from Poland and Ukraine analyze various issues, such as World War II, the Holocaust, the totalitarian regime, homelessness and the ongoing war in Donbas. The book uses the modern method of postcolonial studies and trauma research from the generational transfer perspec- tive. It deals with very important issues.

UK

Текст є рецензією на колективну монографію Літературний образ дитинства в часі кризи за редакцією Катажини Якубовської Кравчик. Книга стосується питань дитинства в часи кризи. Дослідники з Польщі та України аналізують різні проблеми, такі як Друга світова війна, Голокост, тоталітарний режим, бездомність та війна на Донбасі. У книзі використано сучасний метод постколоніальних досліджень і методологію дослідження травми в перспективі передання досвіду з покоління на покоління. Книга стосується дуже важливих сьогодні питань.

2

Ciało cierpiące jako widowisko w malarstwie Igora Podolczaka i Wasylija Cagolowa

100%

Zambrzycka M.

|

nr 1

137-146

UK

Темою статті є зображення страждання в живописі Василя Цаголова та Ігора Подольчака - українських сучасних художників. У живописі Цаголова страждання вписується у стилістику масово'і культури (фільми типу детектив та бойовик), у Подольчака людське тіло представлене як об'єкт, який піддається експериментам. Обидвоє художників, шукають у своїй творчості відповідь на запитання, про місце і роль образів страждання і насильства в сучасній культурі.

EN

The topic of this article is a way of presenting suffering in paintings of Vasily Cagolov and Igor Podolchak - Ukrainian contemporary artists. In the paintings of Cagolov suffering and causing pain are shown in the convention of popular culture (crime story film style). In art of Podolchak human body is represented as an object of experiments. Both painters try to analyze the place and role of images of suffering and Violence in the contemporary culture.

3

MIĘDZY ANTROPOLOGIĄ A LITERATURĄ. SCENARIUSZ KARNAWAŁOWY W POWIEŚCI WAŁERIJA SZEWCZUKA POMÓR

100%

Zambrzycka M.

Studia Ukrainica Posnaniensia

|

2014

|

tom 2

293-299

EN

The subject of the article is an analysis of the carnival scenario in the novel The Pest by Valery Shevchuk. The carnival scenario is defined as a scheme analogical to the rites of passage and associated with the category of the sacred. It relies on the theory of Roger Caillois who analyzed the structural similarities between the sacred and the extreme experiences (like war).

UK

Стаття являє собою аналіз карнавального сценарію в романі Валерія Шевчука Мор. Карнавальний сценарій визначається як аналогічний до сценарію обрядів переходу та пов'язаний з категорією sacrum. Автор спирається на теорію Роже Каійоса, який проаналізував структурні подібності між категорією sacrum та екстремальними ситуаціями „перебування на межі” (наприклад, під час війни).

4

OBRAZ DOMU W POWIEŚCIACH ПРИВИД МЕРТВОГО ДОМУ W. SZEWCZUKA I DOM W KTÓRYM M. PETROSJAN

100%

Zambrzycka M.

|

tom 5

249-257

EN

The article focuses on the author’s comparison of the image of a house in the novel written by Valeriy Shevchuk The Specter of a Dead House and in the novel written by a young author of Armenian origin, Mariam Petrosyan The House where. Both V. Shevchuk and M. Petrosian, present the house as a dark, enclosed space in which the events unfold. In both novels the symbol of home can be read in several ways: as a metaphor of a social reality or the projection of the heroes consciousness.

UK

У статті порівнюємо образ дому, зображений у романі Валерія Шевчука Привид мертвого дому, з образом, що втілений у романі молодої авторки вірменського походження Маріам Петросян Dom w którym. Як В. Шевчук, так і М. Петросян репрезентують дім у вигляді темного, замкнутого простору, де відбуваються актуальні події. В обох романах символ дому можна “прочитати” кількома способами: як метафору соціальної реальності чи проекції свідомості героїв.