The article examines the attitude of the tsarist government towards the minor Polish nobility of Podole in the 1830s. Changes in social relations of the society of that time are studied, which came as a consequence of the Russian Empire’s corresponding socio-political and economic progress at the beginning of the 19th century. The social role of the minor Polish nobility of Podole is characterized in the new conditions of capitalist development. It is noted, that given the experience of the Polish uprising of 1830-1831, the autocracy saw the Polish nobility as a potential opposing force, therefore the Russian administration carried out repressive measures, which resulted in deportation to the Caucasus and the transformation of the entire Polish social stratum into a taxable category. In the conclusion, it is rightly noted that the existence of the state of the minor Polish nobility, according to the Russian authorities, threatened destruction of support for the feudal monarchy ‒ the higher nobility among other strata of the population.
PL
Artykuł analizuje stosunek władz carskich do drobnej polskiej szlachty podolskiej w latach trzydziestych XIX wieku. Badane są zmiany w stosunkach społecznych ówczesnego społeczeństwa, które stały się konsekwencją odpowiedniego postępu społeczno-politycznego i gospodarczego Imperium Rosyjskiego na początku XIX wieku. Scharakteryzowano społeczną rolę drobnej polskiej szlachty podolskiej w nowych warunkach kapitalistycznego rozwoju. Podkreślono, że biorąc pod uwagę doświadczenia polskiego powstania 1830–1831, autokracja postrzegała szlachtę jako potencjalną siłę opozycyjną, więc administracja rosyjska przeprowadziła represje, które doprowadziły do deportacji na Kaukaz i przekształcenia całej warstwy ludności polskiej w kategorię podlegającą opodatkowaniu. We wnioskach słusznie zauważono, że istnienie stanu drobnej polskiej szlachty, według autokracji rosyjskiej, zagrażało zniwelowaniem poparcia monarchii feudalnej ‒ najwyższej szlachty wśród innych warstw ludności.
UK
У статті розглядається ставлення царського уряду до дрібної польської шляхти Поділля в 30-х роках ХIХ ст. Досліджуються зміни у соціальних відно- синах тогочасного суспільства, які стали наслідком відповідного суспільно-політичного та економічного поступу Російської імперії на початку ХІХ ст. Харак теризується соціальна роль дрібної польської шляхти Поділля в нових умовах капіталістичного розвитку. Відзначається, що враховуючи досвід польського повстання 1830–1831 рр., самодержавство вбачало у цiй шляхтi потенційну опозиційну силу, тому російською адміністрацією були проведені репресивні заходи, результатом яких була депортація на Кавказ та перетворення цілої верстви польського населення в оподатковану категорiю. У висновках слушно відзначено, що існування стану дрібної польської шляхти, на думку російсько го самодержавства, загрожувало нівеляції опори феодальної монархії ‒ вищого дворянства серед інших верств населення.
An overview of local works on the history of religious culture of early modern Peremyšl is given. Special works on the study of eastern monasticism in the town have been singled out. An overview of documentary collections for the study of the history of the monastery farm is presented. The basic historical information about the monastic center of the eastern rite at the cathedral of the Nativity of John the Baptist in Peremyšl is given. It has been established that the foundation documentation of this monastery has not been preserved to this day. Instead, the acts of the Peremyšl town court were found and put into scientific circulation: introduction into possession, lease contract, inventory description, manifestation. The ways of acquiring the monastery property are outlined and the material support of the monastery is determined. Biographies of secular donors and basilian monks who worked at the cathedral were reconstructed. The circumstances of the litigation over the monastic property caused by the transfer of the jurisdiction of the basilian monks from the eparchial to the proto-abbot’s subordination have been clarified. A description of the monastery farm is presented. The conditions for transferring the farm to lease are determined. A selection of documents for the study of the history of the farm of Dobromil monastery is offered.
PL
Przedstawiono przegląd miejscowych opracowań z zakresu historii kultury religijnej wczesnego nowożytnego Przemyśla. Wyodrębniono specjalne prace dotyczące studiów nad wschodnim monastycyzmem w mieście. Przedstawiono przegląd zbiorów dokumentalnych do badania historii gospodarki klasztornej. Podano podstawowe informacje historyczne o ośrodku klasztornym obrządku wschodniego przy Katedrze Narodzenia Jana Chrzciciela w Przemyślu. Ustalono, że dokumentacja fundacyjna tego klasztoru nie zachowała się do dnia dzisiejszego. Zamiast tego odnaleziono i wprowadzono do obiegu naukowego akty Sądu Grodzkiego w Przemyślu: wprowadzenie w posiadanie, umowa najmu, opis inwentarzowy, manifestacja. Przedstawiono sposoby nabycia dóbr klasztornych oraz określono wsparcie materialne klasztoru. Zrekonstruowano biografie świeckich darczyńców i bazylianów pracujących w katedrze. Sprecyzowano okoliczności sporu o majątek klasztorny, spowodowanego przeniesieniem jurysdykcji mnichów bazylianów z eparchialu na podporządkowanie protohegumena. Przedstawiono opis folwarku klasztornego. Określono warunki przekazania gospodarstwa w dzierżawę. Przedstawiono wybór dokumentów do studiowania historii gospodarstwa klasztoru Dobromilskego.
UK
Подано огляд краєзнавчих праць з історії релігійної культури ранньомо-дерного Перемишля. Виокремлено спеціальні праці із дослідження східного чернецтва на теренах міста. Представлено огляд документальних зібрань до вивчення історії онастирськогоосподарства. Подано підставові історичні відомості про чернечий осередок східного обряду при катедральному соборі Різдва Івана Хрестителя в місті Перемишлі. Встановлено, що до нашого часу не збереглася фундаційна документація цієї обителі. Натомість віднайдено та запроваджено до наукового обігу акти перемишльського гродського суду: вве-дення у володіння, орендний контракт, інвентарний опис, маніфестація. Окреслено шляхи набуття монастирського майна та визначено матеріаль-не забезпечення обителі. Реконструйовано біограми світських дарувальників та василіанського чернецтва, яке працювало при катедральному соборі. З’ясо-вано обставини виникнення судових суперечок за монастирське майно, спри-чинені переходом юрисдикції василіанських монахів із єпархіального до прото-ігуменського підпорядкування. Представлено опис монастирського фільварку. Визначено умови передачі фільварку в оренду. Запропоновано добірку доку-ментів для дослідження історії господарства добромильської обителі.
JavaScript jest wyłączony w Twojej przeglądarce internetowej. Włącz go, a następnie odśwież stronę, aby móc w pełni z niej korzystać.