Генеральний інспекторат Армії УНР: створення, інституалізація, специфіка функціонування (1920–1921 рр.)

• Authors: Андрій Руккас , Ігор Срібняк

Title variants

PL

Generalny Inspektorat Armii URL: Powstanie, instytucjonalizacja, specyfika funkcjonowania (1920– 1921)

EN

General Inspectorate of the UPR Army: Creation, institutionalisation, specifics of functioning (1920–1921)

Abstracts

PL

Artykuł odtwarza proces powstawania i specyfikę działalności Inspektoratu (Generalnego Inspektoratu) Armii Ukraińskiej Republiki Ludowej w latach 1920–1921, który stał się jednym z ważnych kroków na drodze tworzenia podstaw instytucjonalnych Sił Zbrojnych Ukrainy w czasach nowożytnych i podnoszenia poziomu gotowości bojowej ich oddziałów. We wrześniu 1921 r. na stanowisko Generalnego Inspektora Armii URL został mianowany dowódca 3. Żelaznej Dywizji Strzelców generał-chorąży Ołeksandr Udowyczenko, który był dobrze zaznajomiony ze wszystkimi trudnościami, z jakimi borykała się armia ukraińska. Na podstawie wyników wizytacji obozów gen. Udowyczenko sporządził raporty, w których uwydatnił rzeczywisty stan internowanych (gotowość bojowa oddziałów, warunki bytowe, zaopatrzenie w odzież i żywność, stan moralny i psychiczny oraz nastrój żołnierzy, intensywność pracy kulturalno-oświatowej w ich środowiskach itp.). Raporty te były adresowane do Naczelnego Wodza Sił Zbrojnych Ukraińskiej Republiki Ludowej i Ministra Wojny, umożliwiając im zrozumienie rzeczywistej sytuacji w obozach internowania i podjęcie niezbędnych działań w celu jej normalizacji. Przez cały okres internowania generalny inspektor wywierał potężny wpływ na wszystkie procesy w Armii Ukraińskiej Republiki Ludowej, w dużej mierze determinując kierunki jej rozwoju.

EN

The article reconstructs the process of creation and specifics of the activities of the Inspectorate (General Inspectorate) of the Army of the Ukrainian People’s Republic in 1920–1921, which became one of the important steps on the way to creating the institutional foundations of the Armed Forces of Ukraine in the modern era and increasing the level of combat readiness of its units. In September 1921, the commander of the 3rd Iron Rifle Division, colonel-general Oleksandr Udovychenko, was appointed to the position of inspector general of the UNR Troops, who was well acquainted with all the difficulties that the Ukrainian military had to face. Based on the results of his inspections of the camps, O. Udovychenko prepared reports in which he highlighted the actual condition of the internees (combat conditions of the units, living conditions, provision of clothing and food, moral and psychological condition and mood of the soldiers, the intensity of cultural and educational work in their environment, etc.). These reports were addressed to the commander-in-chief of the Armed Forces of the Ukrainian People’s Republic and the Minister of War, allowing them to understand the real situation in the internment camps, and accordingly take the necessary measures to normalize it. During the entire period of internment, the inspector general exerted a powerful influence on all processes in the Army of the Ukrainian People’s Republic, largely determining the path of its development.

UK

У статті реконструйовано процес створення та специфіки діяльності Інспекторату (Генерального інспекторату) Армії УНР у 1920–1921 рр., що стало одним з важливих кроків на шляху до творення інституційних підвалин збройних сил України модерної доби та підвищення рівня бойової підготовленості її частин та з’єднань. У вересні 1921 р. на посаду генерал-інспектора Військ УНР був призначений командир 3-ої Залізної стрілецької дивізії генерал-хорунжий Олександр Удовиченко, який був якнайкраще обізнаний з усіма труднощами, з якими доводилося стикатися українському вояцтву. За результатами своїх інспекцій таборів О. Удовиченко готував рапорти, в яких висвітлював дійсний стан інтернованих (бойові кондиції підрозділів, побутові умови, забезпеченість одягом та харчуванням, морально-психологічний стан та настрої вояцтва, інтенсивність проведення культурно-освітньої роботи в їх середовищі та ін.). Ці рапорти адресувалися Головному Отаману Військ УНР і військовому міністру, дозволяючи їм володіти реальною ситуацією у таборах інтернованих, і відповідно вживати потрібних заходів для її нормалізації. Протягом всього часу інтернування генерал-інспектор справляв потужний вплив на всі процеси в Армії УНР, визначаючи значною мірою шлях її розвитку.

Keywords

UK

Генерал-інспектор; рапорт; табори інтернованих; Олександр Удовиченко; Армії УНР; Польща

PL

generalny inspektor; raport; obozy internowania; Ołeksandr Udowyczenko; Armia URL; Polska

EN

inspector general; report; internment camps; Oleksandr Udovychenko; UNR Army; Poland

• Publisher: Wydawnictwo Adam Marszałek
• Journal: Studia z Dziejów Historiografii Wojskowej
• Year: 2023
• Volume: 23
• Pages: 49-65

Dates

published

2023

Contributors

author

Андрій Руккас

• Київський національний університет імені Тараса Шевченка [Narodowy Uniwersytet Kijowski im. Tarasa Szewczenki]

• https://orcid.org/0000000320863463

author

Ігор Срібняк

• Київський університет імені Бориса Грінченка [Uniwersytet Kijowski im. Borysa Grinczenki]

• https://orcid.org/0000000197504958

References

• Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), ф.1078, оп.2, спр. 95.
• ЦДАВО України, ф.1078, оп.2, спр. 89.
• ЦДАВО України, ф.1075, оп.2, спр. 463.
• ЦДАВО України, ф.1075, оп.2, спр. 479.
• ЦДАВО України, ф.1078, оп.4, спр. 8.
• ЦДАВО України, ф.1075, оп.2, спр. 474.
• ЦДАВО України, ф.1075, оп.2, спр. 827.
• Bruski J.J., Petlurowcy. Centrum Państwowe Ukraińskiej Republiki Ludowej na wychodźstwie (1919–1924), Kraków 2000.
• Доценко О., Зимовий похід (6.ХІІ.1919–6.V.1920), Київ 2001.
• Karpus Z., Jeńcy і іnternowanі rosyjscy і ukraіńscy na terenіe Polskі w latach 1918–1924, Toruń 1997.
• Колянчук О., Українська військова еміґрація у Польщі 1920–1939 рр., Львів 2000.
• Колянчук О., Литвин М., Науменко К., Генералітет українських визвольних змагань (біограми генералів та адміралів українських військових формацій першої половини ХХ століття), Львів 1995.
• Литвин М.Р., Науменко К.Є., Збройні сили України першої половини XХ ст.: генерали і адмірали, Львів–Харків 2007.
• Омелянович-Павленко М., Спогади українського командарма, Київ 2002.
• Павленко М.І., Українські військовополонені й інтерновані у таборах Польщі, Чехословаччини та Румунії: ставлення влади і умови перебування (1919–1924 рр.), Київ 1999.
• Руккас А.О., «Разом з польським військом…»: Армія Української Народної Республіки 1920 р. (структура, організація, чисельність, уніформа), Ніжин 2013.
• Rukkas A., Razem z Wojskiem Polskim Armia Ukraińskiej Republiki Ludowej w 1920 r., Warszawa 2020.
• Руккас А., Ковальчук М., Діяльність Військової секції при Українській дипломатичній місії у Варшаві (грудень 1919 – липень 1920 рр.), «Київська старовина», № 5, 2003, с. 128–156; № 6, с. 150–158.
• Срібняк І., Обеззброєна, але нескорена: Інтернована Армія УНР у таборах Польщі й Румунії (1921–1924 рр.), Київ–Філядельфія 1997.
• Тинченко Я., Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921), Київ 2007, кн. 1.
• Удовиченко О.І., Україна у війні за державність. Історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил, 1917–1921, Київ 1995.

Identifiers

DOI

10.15804/sdhw.2023.03

Biblioteka Nauki

60554020