Digital tools in teaching humanities: problem statement and development potential

• Autorzy: Bilotcerkivcka Yuliia Oleksandrivna , Borisivna Blaga Olga , Yuriivna Ilyina Yuliia , Ivanivna Ostashchuk Vera

Identyfikatory

DOI

10.54264/0062

Warianty tytułu

PL

Cyfrowe narzędzia w kształceniu humanistycznym: formułowanie problemu i potencjału rozwoju

• Języki publikacji: UK

Abstrakty

EN

The article provides an analysis of the study on the use of digital tools in teaching humanities in university education, presenting arguments that confirm the significance of this topic. Due to the rapid development of digital technologies and the increasing importance of digital literacy, the potential that these tools can provide for improving the learning process in humanities is being explored. The advantages and challenges associated with the implementation of digital technologies in university education for teaching humanities are revealed. Special attention is given to the analysis of the possibilities of integrating digital tools into the educational process, uncovering their features and potential for enriching the learning process and enhancing the quality of teaching humanities. Further analysis and discussion of this topic aim to contribute to the search for optimal solutions and improving the outcomes of teaching humanities in the digital era, as well as studying future prospects for digitizing humanities education. The conclusions of the article emphasize the need for a balanced approach to the use of digital technologies, pedagogical relevance of their application, focusing on preserving interaction and communication, and involving students in active learning and collaboration.

PL

W artykule przedstawiono analizę problemu wykorzystania narzędzi cyfrowych w nauczaniu nauk humanistycznych, w edukacji uniwersyteckiej oraz przedstawiono argumenty potwierdzające znaczenie tego tematu. W związku z szybkim rozwojem technologii cyfrowych i rosnącym znaczeniem kompetencji cyfrowych, badany jest potencjał, jaki te narzędzia mogą wprowadzić, dla poprawy procesu nauczania w naukach humanistycznych. Przedstawiono korzyści i wyzwania związane z wdrażaniem technologii cyfrowych w edukację uniwersytecką, podczas nauczania nauk humanistycznych. Szczególną uwagę poświęcono analizie możliwości wdrożenia narzędzi cyfrowych w proces edukacyjny, ujawniając ich cechy i potencjał wzbogacenia procesu nauki, poprawy jakości nauczania nauk humanistycznych. Kolejne analizy i badania na ten temat mają na celu wspieranie poszukiwania optymalnych rozwiązań i poprawę wyników nauczania nauk humanistycznych w epoce cyfrowej, badanie perspektyw dla cyfryzacji edukacji humanistycznej. Wnioski artykułu podkreślają konieczność zrównoważonego podejścia do wykorzystania technologii cyfrowych, pedagogicznej celowości ich zastosowania, skupienia na zachowaniu interakcji i komunikacji, oraz zaangażowania studentów w aktywne uczenie się i współpracę.

Słowa kluczowe

EN

digital tool; humanities; teaching; learning; digital literacy

PL

narzędzia cyfrowe; nauki humanistyczne; nauczanie; edukacja; kompetencje cyfrowe

• Wydawca: Wydawnictwo Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach
• Czasopismo: Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach
• Rocznik: 2023
• Tom: T. 16
• Strony: 63--74
• Opis fizyczny: Bibliogr. 14 poz.

Twórcy

autor

Bilotcerkivcka Yuliia Oleksandrivna

• Ukrainian Engineering Pedagogics Academy

autor

Borisivna Blaga Olga

• Ivano-Frankivsk Educational and Scientific Law Institute, National University "Odessa Law Academy"

autor

Yuriivna Ilyina Yuliia

• National University of Civil Protection Ukraine

autor

Ivanivna Ostashchuk Vera

• Odessa National Polytechnic University

Bibliografia

• [1] Близнюк Т. Цифрові інструменти для онлайн і офлайн навчання: навчально-методичний посібник. Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2021. 64 с.
• [2] Вікторова Л. В., Кочарян А. Б., Мамчур К. В., Коротун О. О. Застосування штучного інтелекту та чат-ботів під час вивчення іноземної мови. Інноваційна педагогіка. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті. 2021. Т. 2. Вип. 32. С. 166–173. DOI:www.doi.org/10.32843/2663-6085/2021/32-2.33
• [3] Гавриленко Н. В. Україна і інклюзивне цифрове суспільство: шлях до інтеграції. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. „Взаємодія норм міжнародного і національного права крізь призму процесів глобалізації та інтеграції” (09 листоп. 2022 р.). Київ : вид-во СНУ ім. В. Даля, 2022. С. 131–133. URL: www.eir.nuos.edu.ua/xmlui/handle/123456789/6476
• [4] Гладун М., Сабліна М. Сучасні онлайн інструменти інтерактивного навчання як технологія співробітництва. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2018. Вип. 4. С. 33–43. URL: www.nbuv.gov.ua/UJRN/oeeemu_2018_4_6.
• [5] Гура В., Несторенко Т., Макаренко Т. Дослідження категорії «освітня послуга»: міждисциплінарний підхід. Наукові записки БДПУ. 2022, вип.2. 91-104. www.doi.org/10.31494/2412-9208-2022-1-2-91-104
• [6] Марєєв Д. А., Геворян К. Л., Колодіна Л. С. (2022). Сучасні методики викладання іноземних мов у ЗВО. Академічні студії. Серія «Гуманітарні науки», (1), 257-265. www.doi.org/10.52726/as.humanities/2022.1.40
• [7] Морзе Н., Василенко С., Гладун М. Шляхи підвищення мотивації викладачів університетів до розвитку їх цифрової компетентності. Open educational e-environment of modern University. 2018. № 5. 160–177.
• [8] Мотенко, Я., Шишкіна, Є. Методологічні аспекти застосування цифрової історії у гуманітарній освіті військовослужбовців збройних сил України. Воєнно-історичний вісник. 2021. 41(3), 146–156. www.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-41-3-146-156
• [9] Несторенко, Т. П. «Економіка суперзірок»: можливості та загрози для сфери освіти. Український журнал прикладної економіки. 2020. Том 7, № 2, 8–15. URL: www.ujae.org.ua/ekonomika-superzirok-mozhlyvosti-ta-zagrozy-dlya-sfery-osvity/
• [10] Остенда А., Кравченко Н., Істоміна Д., Алєксєєва Г., Несторенко Т., Горбатюк Л. Роль засобів ІКТ в організації процесу інформування учнів під час карантину. Zeszyty Naukowe WST, 2022, №15. 109-126. URL: www.cutt.ly/jwquAjf1
• [11] Теоретико-методологічні засади інформатизації освіти та практична реалізація інформаційно-комунікаційних технологій в освітній сфері України : монографія / В.Ю.Биков, О.Ю.Буров, А.М.Гуржій, М.І.Жалдак, М.П.Лещенко, С.Г.Литвинова, В.І.Луговий, В.В.Олійник, О.М.Спірін, М.П.Шишкіна / наук. ред. В.Ю.Биков, С.Г.Литвинова, В.І.Луговий. Київ: Компринт, 2019. 214 с.
• [12] Тарнавська Т.В. Цифрові технології у навчальній, дослідницькій та інноваційній діяльності закладів вищої освіти. Наукові записки Ніжинського державного університетуім. Миколи Гоголя. Сер.: Психолого-педагогічні науки. 2013. № 2. С. 110–117
• [13] Blyznyuk T. Formation of teachers’ digital competence: domestic challenges and foreign experience. Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Scientific edition. Series of Social and Human Sciences, vol. 5, № 1, 2018. S. 40–46.
• [14] Kachak T., Blyznyuk Т., Budnyk О., Lemko Н. Development of future teachers’ media literacy: model of integration of media education into academic courses. Revista Inclusiones, marzo, 2021. 115–29. URL: www.revistainclusiones.org/index.php/inclu/article/view/2529

Uwagi

Opracowanie rekordu ze środków MEiN, umowa nr SONP/SP/546092/2022 w ramach programu "Społeczna odpowiedzialność nauki" - moduł: Popularyzacja nauki i promocja sportu (2022-2023).